Об институте Аналитика Мониторинги Блоги
   
17.01.2006, 19:38


Референдум Ющенка: відповідь Чемберлену чи ядерна бомба


За два тижні січня всі змогли подивитись на конституційну реформу в дії. Парламент одразу ж вирішив випробувати отримані повноваження – їм під руку потрапив кабмін Єханурова.

Тепер депутати називають міністрів виконуючими обов'язки, а ті, у свою чергу відмовляються приймати запити, якщо в зверненні є букви "в.о.".

Політреформа, яку кучмісти проштовхнули в парламенті ціною президентства Ющенка, і проти якої раніше так виступала Тимошенко, ще більше зацікавила всіх бажаючих одержати крісло прем'єра.

У свою чергу Ющенко неодноразово висловлював своє негативне ставлення до змін у Конституцію. А минулої п'ятниці він заявив про ініціативу спитати "маленьких українців" чи потрібна їм реформа. Він має намір внести нові зміни до Конституції, нову редакцію якої пропонує винести на всенародний референдум після березневих виборів.

УП вирішила опитати з цього питання політологів. Думки найчастіше були критичні. Не виключено тому, що більшість з тих, кого ми раніше називали політологами, зараз є кандидатами в народні депутати. Причому три з чотирьох є кандидатами від формально помаранчевого, а фактично опозиційного до Ющенка БЮТ.

На думку політолога Віктора Небоженка , своєю ініціативою Ющенко готує своєрідну "відповідь Чемберлену" рік по тому після пакетного голосування, коли була прийнята політреформа.

"Найголовніше, що президент хоче, щоб референдум відбувся разом з виборчою кампанією і виборами нового парламенту говорить про те, що швидше за все результати референдуму будуть тісно пов'язані з визнанням самих результатів виборів", - вважає Небоженко.

За його словами, "влада завжди може сказати депутатам: ми визнаємо ваші повноваження, але ви визнайте результати референдуму".

"От це буде основна інтрига протягом двох цих місяців. І парламентаріям доведеться вибирати або вони визнають поділ повноважень між президентом і Верховною Радою і збережуть свою владу на п'ять років, або постане питання про нові перевибори", - сказав він.

Майбутнім парламентаріям потрібно буде погодитися на визнання результатів референдуму, а це одночасно відмова від сформованої сьогодні ситуації. Небоженко також вважає, що якщо референдум буде проведений не під час виборів, то його доля буде "просто незначною".

У той же час, на думку Небоженка, така ініціатива може бути досить небезпечною.

"Справа не в тому, що поряд з референдумом про політичну реформу можуть виникнути інші референдуми. Найнебезпечніше у техніці референдумів – це регіональні референдуми, коли одночасно з загальнонаціональним йде будь-який інший, навіть найбільш невинний регіональний референдум. І в такій ситуації на нього якоюсь мірою поширюється аура легітимності загальнонаціонального референдуму", - сказав він.

"А ми прекрасно знаємо, де такі референдуми можуть бути проведені. Це, швидше за все, в Криму. І це найбільша небезпека для всеукраїнського референдуму", - додав Небоженко.

У той же час, він упевнений, що "при політичній рекламі президент може легко виграти референдум, але не затвердити його".

"Я так думаю, він не збирається його затверджувати. Це скоріше спосіб тиску на політичних супротивників уже зараз і спосіб виборчої компанії. Таким же чином як есдеки хочуть провести референдум по НАТО і зробили його головною піар-зброєю у своїй виборчій кампанії. Точно так сили, що об'єднані навколо президента хочуть його використовувати і для підняття активності своїх виборців", - сказав Небоженко.

Про небезпеку такого референдуму каже й політолог Кость Бондаренко . Він впевнений, що може з'явиться певна кількість інших політичних сил, які захочуть прив'язати до референдуму свої питання.

На думку Бондаренка, референдум буде з питань другої державної мови, федеративного устрою, вступу до ЄС, НАТО, ЄЕП і так далі. Він також спрогнозував, що бюлетень може містити від 5 до 10 питань, які можуть призвести до непоправних наслідків.

Цим вже скористався лідер Партії Регіонів Віктор Янукович , який пообіцяв підтримати пропозицію референдума, якщо туди включать питання, "чи хочуть люди, щоб Україна вступала до НАТО, чи вважають вони доцільним надання статусу другої державної мови для російської мови і вступ в ЄЕП".

Бондаренко також не впевнений, що в разі проведення такого референдуму, буде можлива імплементація парламентом його результатів.

Політолог вважає, що як результат, Ющенко готовий оголосити "ворога в середині держави і це буде парламент".

"Президент назве парламент головним джерелом дестабілізації і таким чином Ющенко перетворюється на Кучму в гіршому розумінні. Він повторює ті шляхи, за які Кучму критикували", - зазначив Бондаренко.

Він також припустив, що проведення референдуму можливе восени, або "якщо вже зараз почнуть проводити збір підписів, то можна вийти і на травень".

"Можу припустити, що референдум можуть використати як одну з виборчих технологій вони матимуть і форму агітацію за пропрезидентську силу НСНУ чи Соцпартію", - сказав Бондаренко.

Ющенка з Кучмою також порівняв 50 номер списку Тимошенко, політолог Володимир Полохало .

"Дії президента надто нагадують дії колишнього його попередника, який проводив нелегітимний квітневий референдум 2000 року, який боровся з парламентом, як з основним своїм ворогом. І сьогодні риторика в оцінці парламенту, підкреслюю парлманету як інституту а не конкретного складу Верховної ради, така зневага до розподілу влад, зневага до демократичних інститутів", - зазначив він.

Полохало вважає, що такий референдум не має ні політичних, ні правових перспектив. "Тому що всі дискурси, які сьогодні ініційовані президентом чи близьким його оточенням, я кваліфікував як популістську риторику влади і відверте маніпулювання громадською думкою", - зазначив політолог.

"Для мене абсолютно дивно, що ініціатором процесів виступила політична сила, яка ще 8 грудня була стрижневим елементом політреформи. Я не в захваті від політреформи, але сьогодні йдеться про політичну відповідальність", - зазначив Полохало.

"Сьогодні головним дестабілізатором в суспільстві виступає як раз "Наша Україна" і основні її речники. І мені здається, що президент потрапив сьогодні в політичну і правову пастку", - зазначив він.

"Ця програма була співзвучна зі стандартами Європи, а з таким підходом Україна віддаляється від Європи і якщо такий підхід буде реалізований, то Україна наблизиться до авторитарних пострадянських держав, до яких належать і Казахстан і Білорусія".

Ще один соратник Тимошенко, третій номер її списку Микола Томенко також вважає, що "в разі успіху референдуму повториться ситуація 2000 року, коли Леоніду Кучмі не вдалося провести через парламент необхідні йому зміни, попри позитивне рішення квітневого референдуму".

"Враховуючи нинішню ситуацію в Україні, люди навряд чи будуть розбиратися в нюансах тієї чи іншої форми державного правління, перевагах посилення повноважень Верховної Ради чи Президента. Головним питанням цього референдуму буде довіра громадян до політики Віктора Ющенка", - зазначив Микола Томенко.

Він навів приклад, коли в аналогічній ситуації президент Франції Шарль де Голль у 1969 році виніс на референдум ініційовані ним поправки до Конституції Франції. Після поразки на цьому референдумі Де Голль добровільно пішов у відставку, оскільки побачив, що суспільство не підтримує його пропозиції щодо устрою країни.

В свою чергу директор центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв назвав ідею референдуму ядерною бомбою.

"Це рішення виглядає дуже сирим, тому що не перелічено ризики. Я не виключаю, що сам президент навіть до кінця не усвідомив, не прорахував, чим може воно обернутися", - сказав Єрмолаєв.

"Можливо, що низка критиків скористається ініціативою президента і наповнять референдум своїми пропозиціями. Наприклад, федералізація, російське питання, НАТО – і тоді це буде ядерна бомба", - додав Єрмолаєв.

Він також вважає, що говорити про референдум з політреформи "взагалі некоректно". "Не тільки некоректно, але і неграмотно", - зазначив він.

Він пояснив, що "зараз ми маємо справу вже не з проблемою політреформи, питанням політреформи - ми маємо справу з новою редакцією Конституції 1996 року. І в цій семантиці, у цьому сенсі ми маємо говорити".

У свою чергу політолог Дмитро В идрін, що зайняв 92 місце в передвиборчому списку Юлії Тимошенко, впевнений, що референдум зараз уже не доречний і що його взагалі не буде.

"Референдум проводиться з приводу того, що має бути, а не по з приводів, що вже реалізовані і вичерпали себе. Конституційна реформа набрала силу, вона вже діє. Закон не тільки в усьому світі, але й в Україні не має зворотної сили і тому про референдум уже смішно говорити", - відзначив він.

"Не буде референдуму, оскільки це було б абсурдно. Навіть незважаючи на заяви Ющенка. Це не більше, ніж спроба налякати депутатів для вирішення локальних проблем, для вирішення проблеми уряду для того, щоб забрати принизливу приставку "виконуючий обов'язки" стосовно прем'єра й уряду. Не більше того", - сказав він.

"Тому ніяких референдумів не буде. Я практично виключаю таку можливість. Реформа вступить у другу свою частину відразу після виборів у парламент", - відзначив Видрін.

На думку політолога, у випадку, якщо все-таки референдум буде проведений, парламент не підтримає його результатів.

В свою чергу другий номер списку партії Інни Богословської "Віче" політолог Вадим Карасьов впевнений, щоможе бути два референдуми.

"Один референдум щодо відміни змін до Конституції чи Конституційної реформи, а другий референдум може бути щодо змін до змін до Конституції, тобто референдум по реформі самої політичної реформи", - пояснив він.

"Судячи з останніх заяв людей з оточення президента, сьогодні, фактично, готується новий текст для Конституції, який можливо збереже парламентські механізми формування уряду, але врахує необхідність більшого впливу президента у державному устрої і на політичному процесі. Тому я не виключаю, що це може бути референдум по новій конституції чи то змін до Конституції, які вже будуть внесені новою владою, президентом і його політичною силою. Скоріш за все, це будуть вже зміни до тих змін до конституції, які вступили в силу з 1 січня", - зазначив він.

Карасьов також не виключив, що ідея референдуму може бути політичною технологією, націленою на те, щоб тримати на гачку тих чи інших основних фігурантів нового парламенту, коли вони будуть формувати політичні коаліції.

Оксана Коваленко, "Українська правда", 17 січня 2006 року.




Предыдущие материалы из раздела
Верховная Рада соберется на пленарное заседание
Вчера, 08:57
В четверг, 20 ноября, состоится пленарное заседание Верховной Рады Украины, сообщает пресс-служба парламента.Напомним, в Верховной Раде Украины во ...
Кто раскачивает ситуацию в Крыму?
17.11.2008, 19:00
Впервые после 1994-го поставлен вопрос о принадлежности полуострова. Крым напоминает бомбу, лежащую на дне моря: пока вокруг тихо, она будет молчать. ...
Кто займет кресло Арсения Яценюка?
17.11.2008, 18:28
На прошлой неделе Верховную Раду Украины в прямом смысле слова обезглавили. Силами нового неформального союза фракций в авангарде с Партией регионов ...
Двуполярный мор
17.11.2008, 11:27
 Сегодня на Украине начнут поминать жертв голода 1932-1933 годов. Мероприятия под названием "Голодомор. 75-я годовщина памяти" продлятся до ...
Премьеры России и Украины - Владимир Путин и Юлия Тимошенко встретятся сегодня в Кишиневе в рамках саммита СНГ
14.11.2008, 18:56
Они обсудят политическую ситуацию на Украине и вопросы цены газовых поставок. Развитие Украинской экономики подорвано кризисом. Масла в огонь ...
Консультант Секретариата Ющенко: следующей после Яценюка будет Тимошенко, а Янукович вернется в правительство
14.11.2008, 18:03
Киев, Ноябрь 12 (Новый Регион, Анна Сергеева) – Вслед за сегодняшней отставкой спикера Верховной Рады Арсения Яценюка последует увольнение ...
Аналитика
 Архив