Об институте Аналитика Мониторинги Блоги
   
19.05.2006, 15:08


Найкраща допомога влади татарам – не заважати


Українська влада повинна якщо не допомагати матеріально, то хоча б створювати відповідні соціально-економічні умови для самостійного розвитку кримськотатарського населення.

18 травня 2006 року відзначається 62-га річниця депортації кримських татар сталінським режимом.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Яким чином українська влада може допомогти кримським татарам?»

Кость БОНДАРЕНКО ( директор Інституту національних стратегій ):

„Я вважаю, що вона не повинна якимось чином допомагати, вона повинна просто не заважати їм. Кримські татари становлять 15% населення Криму. У них є свій меджліс, який займається проблематикою кримських татар. Українська влада повинна бути третейським суддею між меджлісом та кримською владою”.

Олесь ДОНІЙ ( голова Центру досліджень політичних цінностей ):

„Кримськотатарський народ фактично пережив етночистку за часів СРСР. Україна від самого досягнення Незалежності декларує і демонструє підтримку кримським татарам, що в свою чергу наповнює українську незалежність ідеями демократії. У той же час фінансова допомога з Києва або доходить не досить адресно, або занадто викривлено. Місцева влада була незацікавлена в поверненні депортованих в кордони їх попереднього проживання. Справа в тому, що значна частина кримських татар проживала на південному березі Криму. Ціна землі на південному узбережжі дуже висока, і місцева влада, не будучи зацікавленою у відчуженні від себе «ласих шматків», надавала їм земельні ділянки майже виключно в степових районах. Києву варто би було проявляти більше рішучості в питаннях землевідводу депортованим.

Загалом помітна відсутність довготривалої стратегії щодо розвитку Криму у київської влади. Кримськотатарська громада динамічно розвивається. На цей розвиток впливають різні демографічні фактори: позитивне сальдо зовнішньої міграції, більша дітонародженість порівняно із сусіднім слов’янським населенням. Значить, на якомусь етапі можуть виникнути питання адміністративно-територіального характеру. Українському політикуму варто бути готовому до такого розвитку подій і мати свій перспективний сценарій. Так, наприклад, можна поставити питання: чи варто й надалі зберігати кримську автономію у її сьогоднішньому вигляді, яка фактично є російською автономією? А може краще на частині Кримського півострова утворити кримськотатарську автономію, а решту півострова з’єднати із сусідньою Херсонщиною в Таврійську область? Ці питання дискусійні, але принаймні їх треба дискутувати, а не ховати голову в пісок”.

Сергій ДАЦЮК ( консультант корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» ):

„А чому ми не ставимо питання про те, що українська влада повинна допомогти українським євреям? Їх теж знищували, і не тільки радянська влада. Але люди говорять про кримських татар і не замислюються, чому українська влада не думає про те, щоб допомогти українцям, які з XVII сторіччя були в рамках Російської імперії і фактично їхню культуру знищили в той час. Таких питань є безліч. Я розумію, що у нас зараз річниця і ми повинні говорити про кримських татар. Але мені здається, що взагалі в Україні повинна з’явитись спадкова політика, коли ми можемо щось планувати, а потім хтось це буде продовжувати. Поки що не було жодного випадку, коли б політична сила, що прийшла до влади щось планувала і це було б продовжено. Тому що наступна політична сила перекреслює те, що робила попередня, і починає робити щось своє. Я не знаю, наскільки є можливим випрацювати кримську політику української влади. У мене стаття під назвою «Кримські орієнтири України», в ній я спробував подивитись на Крим із точки зору геополітики. Але після її виходу влада не почала вести кримську політику. А проблеми кримських татар знаходяться саме в її контексті і розглядати їх окремо не доцільно. Якщо буде створено окрему урядову програму для кримських татар, то тим самим влада образить інших людей, які живуть в Криму”.

Вадим КАРАСЬОВ ( директор Інституту глобальних стратегій ):

„Потрібно діяти згідно з відомим прислів’ям «Не вчіть жити, а допоможіть матеріально». Українська влада повинна якщо не допомагати матеріально, то хоча б створювати відповідні соціально-економічні умови для самостійного розвитку кримськотатарського населення”.

Максим СТРІХА ( керівник наукових програм Інституту відкритої політики ):

„Насамперед наведенням порядку із землекористуванням в Криму. Це є найгостріше питання, яке стоїть перед кримською громадою. Зрозуміло, що існують інші питання, не менш важливі. Це організація освіти кримськотатарською мовою, підтримка кримськотатарських культурних інституцій, книговидання, адже після припинення відповідної програми фонду «Відродження», багато з цього просто припинилося. Але все ж таки головною є соціальна адаптація кримських татар, бо якщо не буде вирішено це питання, то все інше виявиться марним”.

Володимир МАЛИ НКОВИЧ ( директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень ):

„Украинская власть должна помочь крымским татарам вернуться на свои родные места и обеспечить им сносные человеческие условия существования. При этом не следует забывать, что на месте депортированных крымских татар, опять-таки волей тоталитарного режима на это место были согнаны и с других регионов Украины, и с России, и с Белоруссии, и теперь они живут на этих местах. Поэтому решить эту проблему очень сложно. Решать её надо путём взаимных уступок. Никоим образом не должны пострадать ни вновь приехавшие, ни те, кто там жил раньше. Надо использовать для застройки те территории, на которые не претендуют люди, жившие на этой территории раньше. В Крыму очень много мест, которые просто захвачены всевозможными бизнес-группами. Они за хорошие деньги скупаются и не получают эти места ни старожилы Крыма, ни те люди, которые живут тут последнее десятилетие, ни крымские татары. Нужна безусловно финансовая поддержка. Нужно обеспечить крымским татарам возможности для культурного развития. Крымскотатарское население имеет право на статус регионального языка в тех районах Крыма, где значительная часть населения использует крымско-татарский язык. При этом нельзя отказываться, при определении народа в парламенте, от принципа: один человек – один голос. Главное надо помнить, что Украина у нас одна. И власть должна выступать посредником в конфликтах, которые возникают на территории Крыма. Те люди, которые живут в Крыму, не несут ответственности за преступления сталинского режима – это надо помнить”.

"Центр дослідження політичних цінностей", 19 травня 2006 року.




Предыдущие материалы из раздела
З НОВИМ 2009 РОКОМ!
31.12.2008, 16:59
Колектив Інституту глобальних стратегій – ІГЛС вітає всіх друзів, читачів та відвідувачів нашого сайту з Новим роком та Різдвом Христовим! Бажаємо ...
Штаб-квартира стран-экспортеров газа может разместиться в Петербурге
29.12.2008, 12:12
В Штаб-квартира организации стран-экспортеров газа может разместиться в Санкт-Петербурге. Северную столицу в качестве города-кандидата предложил ...
Не договорившись по газу с Юлией Тимошенко, российская сторона накажет себя - эксперт
25.12.2008, 17:06
Даже в случае, если «Газпром» и украинская сторона не договорятся о поставках российского газа с 1 января, ни Украина, ни Европейский союз серьезно ...
Український середній клас не готовий виходити на майдани?
25.12.2008, 12:10
Експерти вважають, що український середній клас поки не налаштований на протестні акції. Такі результати експертного дослідження сьогодні на ...
Карасьов: Натяки і блефування щодо обхідних газопроводів не слід сприймати серйозно
23.12.2008, 17:33
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що при правильній політиці Україна ще на довго збереже статус основного газового ...
Спрос на валюту в Украине будет расти
23.12.2008, 15:24
НБУ не может самостоятельно удержать курс национальной валюты, потому что многое зависит от экономической политики, которую проводит правительство ...
Аналитика
 Архив