Об институте Аналитика Мониторинги Блоги Вакансии
   
07.06.2006, 14:23


Чому «помаранчеві сили» не можуть розпочати роботу Верховної Ради?


7 червня депутати від фракцій «Наша Україна», БЮТ та СПУ прийняли рішення в черговий раз перенести засідання Верховної Ради на 14 червня. Чому «помаранчеві сили» не можуть розпочати роботу ВР – розмірковують політологи.

Вадим КАРАСЬОВ ( директор Інституту глобальних стратегій ):

„«Помаранчеві сили» не можуть розпочати роботу Верховної Ради, тому що її роботу вони можуть відкрити тільки тоді, коли буде «помаранчева коаліція». Спочатку була коаліція, а потім усе інше – ось така логіка «помаранчевих сил» щодо роботи Верховної Ради. І до тих пір, поки не будуть узгоджені неузгодженості, як програмні так і кадрові, й до тих пір поки не будуть поставлені останні коми, крапки, двокрапки й знаки оклику в коаліційній угоді, до тих пір повноцінної роботи Верховної Ради не буде. До речі, це відповідає й регламенту, згідно з пунктом восьмим якого, спочатку вирішуються коаліційні питання, а за дев‘ятим пунктом вирішується питання спікера й розподіл парламентських комітетів. Тому в початку роботи Верховної Ради домінує коаліційна логіка, а не спікеріадна чи розпродільчо-комітетна. Партія регіонів якраз і намагається нав‘язати спікеріадну логіку для початку роботи Верховної Ради, але всі розуміють, якщо буде вибрана саме ця логіка, то це може мати непрогнозовані наслідки для «помаранчевої коаліції», не кажучи вже про те, що створить нові протиріччя, неузгодженості й напругу серед перетворників по «помаранчевому» коаліційному процесу”.

Олесь ДОНІЙ ( голова Центру досліджень політичних цінностей ):

„Останні місяці створено-нестворена «помаранчева коаліція» практично працює на розвал української держави. Місцеві органи самоврядування приймають рішення, які не входять в межі їхньої компетенції, а центральні органи влади неспроможні швидко та адекватно реагувати на такі дії. Це означає, що центральні державні органи втрачають контроль над державою, тобто не виконують належних їм функцій. Влада «виконуючих обов’язки» є владою безвідповідальною й недієвою. У цій ситуації затягування процесу формування постійнодіючої влади є по суті антидержавницькою діяльністю.

Парламент не повинен ставати заручником гонитви «помаранчевих» лідерів за портфелями. В аналогічній патовій ситуації у минулій Верховній Раді всіма нелюбимий Леонід Кучма знайшов вихід. Отримавши місце Голови Верховної Ради для свого висуванця – Володимира Литвина, кучмісти віддали більшість парламентських комітетів тодішній опозиції (в першу чергу, «Нашій Україні»). Нині так само слід усвідомити, що необхідно відокремити процес створення коаліції, як механізму творення Уряду, від процесу працездатності парламенту (включно з обранням керівництва самого парламенту та парламентських комітетів). Робота парламенту – це робота не лише «помаранчевих» коаліціянітів (які поки що показують себе з найгіршого боку), але й робота опозиції. Значить, рішення, які стосуються парламенту, повинні прийматися при обговоренні всіх п’яти фракцій. В інакшому випадку ситуація в Україні продовжуватиме виходити з під контролю”.

Кость БОНДАРЕНКО ( директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна ):

„Це тому, що на перший план тепер виходять не принципові питання, а амбіції та кадрові питання. Відповідно, коаліція вперлася в бажання, чи небажання тих чи інших політичних сил, посісти керівні посади в державних інститутах. Когось не задовольняє посада спікера, когось посада віце-спікера й у результаті ніяк не можуть вийти на узгоджений варіант коаліції. Тому й доводиться відкладати підписання угоди про коаліцію, а тим самим і питання про початок роботи Верховної Ради. Оскільки, якщо починати роботу сесії, то потрібно вже з чимось виходити до людей. Якщо ж немає з чим вийти, то просто немає сенсу розпочинати роботу. Поступово парламент перетворюється на суцільний скандал, а «помаранчева коаліція», ще не народившись, починає викликати відразу як у виборців, так і в політикуму”.

Віктор НЕБОЖЕНКО ( керівник соціологічної служби «Український барометр» ):

„Тут есть две причины. Дело в том, что часть политических сил, которые составляют «оранжевую коалицию», настаивают на том, чтобы сначала сформировался жесткий политический Кабмин во главе с премьер-министром, а только потом шло формирование органов власти – Верховной Рады и распределение комиссий. А другая часть настаивает на том, чтобы вначале сформировались органы власти Верховной Рады, а потом уже формировался Кабинет Министров. Это принципиальный вопрос, от результата которого зависит, кто кем будет руководить. Если сначала появится премьер-министр и министры, то они на самом деле будут руководить комиссиями и законопроектами, а Верховная Рада превращается в карманное приспособление для легализации законопроектов Кабмина. И наоборот, если сначала сформируется Верховная Рада и ее руководство (спикер, его заместители и председатели комиссий), то они будут монополистами законодательного процесса, а Кабмину придется выполнять роль исполнительной власти. Вот в этом суть конфликта”.

Володимир ФЕСЕНКО ( голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» ):

„Причина достатньо очевидна: немає згоди з ключових питань створення коаліції. Причому йдеться не лише про найбільш проблемні кадрові питання, про які вже давно говорять, а також і про принципові програмні розбіжності, які треба подолати. Але те, що вже третій тиждень Верховна Рада не може розпочати свою роботу, створює загрози та ризики для суспільства. Все більше відчувається вакуум влади й на це треба звернути увагу учасникам коаліційного процесу, тому що вони занадто погрузли в цій грі, й таке враження, що вони не відчувають того, що зараз відбувається в суспільстві. Якщо на це не реагувати – будуть проблеми і для країни, і для нинішньої політичної еліти України”.

Володимир МАЛИ НКОВИЧ ( директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень ):

„Потому что в этой так называемой «оранжевой коалиции» очень глубокие идеологические разногласия и очень разные личные амбиции лидеров. То есть это абсолютно искусственное объединение, и сегодня договоренностей по решающим вопросам попросту нет. Всем хорошо известно, что социалисты являются той политической силой, без которой коалиции не будет, а Морозу не хотят отдавать пост спикера. В этом случае не понятно, зачем тогда социалистам вообще такая коалиция – они больше проигрывают, чем выигрывают. Естественно, пока этот вопрос не решен – коалиции быть не может, а также не может ее быть и без решения принципиальных идеологических вопросов, по которым позиции сторон резко отличаются. В частности расходятся взгляды по вопросу НАТО, русского языка и т. д. Просто отнести это в сторону – не получается. Вот недавно говорил Винский, что эти вопросы отложат в сторону и не будут пока их обсуждать, но не получается. НАТО – очень горячий вопрос и социалисты должны сейчас реагировать, а они не могут поддержать позицию своих коллег по вопросу незаконного пребывания американцев на территории Украины. То есть вопросы не решены, основные проблемы пока еще впереди, и работать в этих условиях как коалиция они не могут. Тем не менее, на мой взгляд, они не имеют права издеваться так над общественным мнением. Если они не могут решать принципиальные вопросы, значит должны в свободном режиме решать те проблемы, которые решать можно, хотя бы потому, что все-таки от того, как и когда пройдет сессия, зависит, в том числе и пребывание американских войск в Крыму, ведь реально у них нет никакого статуса. Верховная Рада не давала разрешения на их пребывание, а ведь только ее указами и определяется доступ и условия пребывания иностранных военнослужащих на территории Украины (статья 92, часть 2, пункт 2 Конституции). То есть проблемы надо решать, а не прятать голову в песок. Эта двухмесячная попытка спрятать проблемы в песок сейчас проявляется. Нас не волнует, кто какой пост займет, – говорит Президент и его команда, – не волнуют спорные вопросы, и мы их отложим. Оказывается, волнуют и очень, просто два месяца морочили голову всему населению страны. Я думаю, при этом потеряли авторитет все без исключения участники этой коалиции. Если, не дай Бог, сейчас опять пройдут выборы, я уверен, что большинство из них, в том числе предполагаю, что и БЮТ, получат меньше голосов”.

"Центр досліджень політичних цінностей", 07 червня 2006 року.




Предыдущие материалы из раздела
«На скільки ефективним буде новий прем`єр-міністр України?»(ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ)
19.12.2007, 16:46
18січня Юлія Тимошенко була призначена на посаду прем’єр-міністра України. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до ...
Премьер на год
19.12.2007, 14:46
Карьеру Тимошенко решил один голосВчера Юлия Тимошенко стала премьером Украины, получив в Раде 226 голосов депутатов «оранжевой» коалиции -- «Блока ...
Карасев: Есть основания для переизбрания мэров Киева и Харькова
19.12.2007, 13:57
Политолог Вадим Карасев считает, что сейчас есть политические основания для переизбрания мэров Киева и Харькова. По словам политолога, ...
ЮЛИЯ ТИМОШЕНКО – НОВЫЙ ПРЕМЬЕР-МИНИСТР УКРАИНЫ
18.12.2007, 19:41
Избрание Юлии Тимошенко премьер-министром Украины – это свидетельство того, что в Украине складывается парламентско-электоральный механизм ...
Чат с Вадимом Карасевым на "Обозревателе", часть 2.
18.12.2007, 16:46
105. Lika: Вы говорите, что главная ошибка Тимошенко - её президентские амбиции. А может это не ошибка, а стратегия. Народ устал от ...
Украина - это геополитический бисексуал. Часть первая
18.12.2007, 14:51
Какая Россия нам нужна? Какие процессы разворачиваются в Евразии? Где место Украины в новой геоэкономической и геополитической ...
Аналитика
 Архив