Об институте Аналитика Мониторинги Блоги Вакансии
   
09.06.2006, 14:25


Скільки буде відпочивати Верховна Рада?


Програма "Свобода слова", ICTV, 9 червня 2006 року

Герої програми:

Стретович В. М. (народний депутат України, член фракції Блоку "Наша Україна")

Цушко В. П. (заступник голови фракції Соціалістичної партії України)

Шевченко А. В. (народний депутат України, член фракції БЮТ)

Мартинюк А. І. (секретар ЦК КПУ, депутат ВР)

Кушнарьов Є. П. (заступник голови фракції Партії регіонів)

Савік Шустер: Добрий вечір. У прямому ефірі “Свобода слова” – програма, яка визначає лідерів, а також програма, в которой «Свободу слова» ограничивают время и я, Савик Шустер. Сегодня начался Чемпионат мира по футболу и, в общем-то, мы планировали сегодня программу «Третий тайм», мы не планировали «Свободу слова». Мы думали, что мы так начнём Чемпионат мира. Программа будет идти каждый вечер, после финального свистка последнего матча. То есть около 24-х часов. Но политики решили не дать нам выходной. Они создали очередной коалиционный кризис. В среду, седьмого июня, когда народные депутаты собрались в Верховной Раде после двухнедельного перерыва, мы ожидали создания правящей коалиции, выбора главы парламента и формирования правительства. Однако заседание продлилось всего лишь семь минут. Председательствующий Николай Катеринчук от блока «Наша Украина» поставил на голосование только один вопрос: о новом семидневном перерыве в работе Верховной Раде. После голосования в зале были отключены микрофоны. И представители Партии регионов и Компартии были лишены слова. Сегодня представители Компартии и представители Партии регионов в «Свободе слова» слово – извините за тавтологию – получат. Главные герои программы: Евгений Кушнарёв – народный депутат Украины, заместитель председателя фракции Партии регионов в Верховной Раде; Адам Мартынюк – народный депутат Украины, секретарь Центрального комитета Коммунистической партии Украины; Василий Цушко – народный депутат Украины, заместитель главы фракции Социалистической партии Украины; Владимир Стретович – член фракции блока «Наша Украина». Хотя мы не про футбол, но, по крайней мене, один Андрей Шевченко у нас есть – народный депутат Украины, член фракции Блока Юлии Тимошенко. Наша аудитория, как всегда, практически представляет население Украины, потому что со всех уголков страны. Сегодня мы поделили нашу аудиторию по простому географическому принципу (коментуючи діаграму): Юго-восток, Центр и Запад. Запад у нас – оранжевая кривая, Центр у нас – зелёная кривая, и Юго-восток у нас – синяя кривая. Прошу вас начать работать. Имейте в виду, что этот аппарат «Свободы слова» – он очень существенно помогает вести программу «Свобода слова». Поэтому будьте сосредоточенны. И сразу задаю вопрос, который мы задавали совсем недавно на этой же программе: сможет ли новый парламент управлять страной? Адам Мартынюк.

Адам Мартинюк: Безумовно зможе, якщо вийти з тієї кризи, в яку його загнали Президент і його "нелюбі друзі".

Савік Шустер: Евгений Кушнарёв.

Євген Кушнарьов: Безусловно, сможет, потому что в нём есть Партия регионов.

Савік Шустер: Василь Цушко.

Василь Цушко: Сможет, потому что у социалистов 33 депутата. 33 депутата ключевую роль играют сейчас. Я думаю, что сможет.

Савік Шустер: Андрей Шевченко.

Андрій Шевченко: Зможе, тому що іншого не дозволить зробити країна.

Савік Шустер: Владимир Стретович.

Володимир Стретович: У нас уже консенсуси з Шевченком. Звичайно зможе. Відступати нема куди – позаду “Регіони”.

Савік Шустер: Я говорю, что мы этот вопрос задавали 26-го мая, как вы помните. Была программа «Свобода слова» сразу после первого заседания новой Верховной Рады, когда было принято решение на две недели уйти… Я не могу сказать «в отпуск», потому что работали, но не в парламенте. И тогда мы задали такой вопрос и зрителям, аудитории, тоже: сможет ли новый парламент управлять страной? Тогда, 26-го мая, мы получили результат такой: сможет – 53 процента, и 47 процентов – не сможет. Все наши главные герои сегодня сказали, что сможет. Каждый – по своим мотивам. Но сможет. А вот сегодня – уже сколько прошло! – мы тоже задали вопрос нашей аудитории и вот какой ответ мы получили коментуючи діаграму): 59 процентов считают, что сможет, и 41 процент считает, что не сможет. Так что я прихожу к выводу, что чем больше парламент отдыхает, тем больше ему доверяют.

Адам Мартинюк: Не заважають.

Савік Шустер: Не мешают. Это правда. Приглашаю к микрофону Адама Мартынюка. Народный депутат, секретарь Центрального комитета Коммунистической партии Украины. Скажите, пожалуйста: когда вам выключили микрофон в сессионном зале Верховной Рады, что вы хотели сказать?

Адам Мартинюк: Я хотів сказати те, що скажу зараз, але з приводу саме виключення мікрофону я хотів би почати нашу розмову. Дуже добре, що є свобода слова на такому широкому загалі, тому що, на превеликий жаль, ті, хто хоче назвати себе чи то “помаранчевими”, чи то “демократичною коаліцією”, на превеликий жаль, не дотримуються свободи слова у стінах наймиролюбнішого, найдемократичнішого органу, яким є парламент, бо це представники народу. Звичайно, вимкнення мікрофону не просто від однієї людини – ведучого Мартинюка, допустимо – я тоді вів це засідання, збори народних депутатів, – а коли в сесійній залі знаходилася майже половина народних депутатів… Тому що там, крім фракції комуністів і Партії регіонів, були представники інших партій, було вимкнуто мікрофон, аби ми не мали можливості висловити те, що ми хотіли сказати. Це свідчить про те… І ознака того, до чого ми можемо прийти, якщо так звана “помаранчева” демократична коаліція нарешті розстелиться. Вибачте за таке непарламентське слово. Тепер з приводу того, що ми хотіли сказати і, зрештою, сказали там, у сесійній залі, хочемо сказати сьогодні на “Свободі слова”. Я, напевно, хотів би відповісти на два відомих питання, які постійно ставлять і на які хотіли б одержати відповіді. Перше: хто винен? І друге – зрозуміло: що робити? Я просто для наших глядачів, для тієї аудиторії, які зібралися в залі, хочу назвали одну цікаву цифру. В середньому кожен день – не тільки робочий, а в середньому кожен календарний день – обходиться державному бюджету в суму, не меншу півтора мільйони гривень. Ось, будь ласка, помножте цих півтора мільйони гривень на ті дні з 25-го травня мінімум по 14-те червня, скільки він не працює: скільки ваших грошей, скільки ваших податків викинено, вибачте, на вітер – на обслуговування непрацюючого органу!

Савік Шустер (коментуючи графік): Я удивляюсь, почему народ не реагирует на это.

Євген Кушнарьов: Поки що рахує суму, напевно, і тому не реагує. А от коли порахують, тоді зреагують. Друге. Усе-таки чому так сталося і чому немає коаліції? На моє тверде переконання, винен у цьому той, хто міг би дати зелене світло для коаліції – тобто винен Президент. Президент не зацікавлений у створенні коаліції, й він із тими, хто його підтримує, створює всі передумови для того, аби коаліція не відбулася і, швидше всього, не відбулася навіть у встановлені терміни. Чим це можна пояснити, які приклади? Будь ласка, скажіть мені: чому Президент постійно ставить перед коаліцією завдання, які коаліція не в силі розв’язати? Одна з передумов спочатку була – визнати… Щоб усі коаліціанти підписали, що вони визнають вояків ОУН-УПА воюючою стороною та героями Великої Вітчизняної або Другої світової війни. Після того появилася нова "вводная" про те, щоб коаліція визнала обов’язково вступ України до НАТО, а після того появилося взагалі те, що не може дозволити собі гарант Конституції, – після того появився ультиматум: “Якщо Верховна Рада не сформує Конституційного суду, то я, Президент України, не подам навіть узгоджену коаліцією кандидатуру прем’єр-міністра на затвердження парламенту, і таким чином пройде термін – місяць, 30 днів, – і парламент буде розпущений”, – ознака і свідчення того, що Президент і його оточення затягують створення коаліції. І останні події, останні тури переговорів – у тому числі сьогоднішня його зустріч, – а найголовніше – міжнародні деякі ознаки… Чимало знає та чуло про те, що президент Буш відклав свій візит до України. Мотивація – що не створена коаліція. Якщо відбулася домовленість про те, що Буш не приїжджає до України, – значить, наш президент попередив американського: “Не їдьте, бо такої коаліції не буде”. З приводу другого: чи може Президент розпустити парламент? Ні. Тому що нестворення коаліції треба Президенту для дискредитації парламенту і для того, щоб відмінити конституційну реформу. У статті Конституції записано, що президент має право достроково припинити. Ще раз наголошую: має право, а не зобов’язаний. Я переконаний, що він після 25-го червня, коли стече термін, не зробить цього. Тепер що робити? Що робити для того, щоб дійсно парламент запрацював? Що робити для того, щоб ті сподівання, які дали виборці 26-го березня, все-таки оправдалися? На наше переконання, ми все більше і більше з часом переконуємося в тому, що треба створювати антикризову коаліцію. Треба негайно братися до структуризації парламенту і, не чекаючи тих норм Конституції, які передбачають щодо формування уряду, потрібно сформувати керівництво парламенту. Тим більше, для цього необов’язково оголошення – офіційне оголошення…

Савік Шустер (коментуючи графік): Смотрите: за антикризисную коалицию выступает центр Украины. А Юго-восток и Запад не очень поддерживают.

Адам Мартинюк: Нічого, вони зараз підтримають мене. Я попробую їх переконати. Для чого це треба? Ні в кого немає сумніву, що країна, по суті, ніким не управляється, що в Україні управлінський хаос. Що абсолютна частина – зокрема, та частина, яка становить хребет нашої держави, – вийшла з-під контролю центральної влади, і по-іншому вона, зрозуміло, і поступити не могла при такому керівництві держави. Для чого потрібна антикризова коаліція? Кожен з нас уже відчув і незабаром відчує на своїх кишенях, до чого веде політика нинішнього уряду. Я вам назву цифри, рішення, останнє рішення або пропозиції Київської державної міської адміністрації. А подібні рішення будуть прийняті майже в кожній місцевій раді чи кожна обласна державна адміністрація. І з першого липня ціни на квартири зростуть мінімум у два-три рази. У Києві однокімнатна квартира буде коштувати 200 гривень на місяць, трикімнатна квартира – невеличка квартира, 66 квадратних метрів – буде коштувати 513 гривень на місяць. І це лише початок. Ті, хто з вас їхав або буде пересуватися залізничним транспортом, уже відчув, які ціни на залізниці. І знову ж повторюю: це поетапне… Сьогодні – або, вірніше, з першого травня – почали, з першого червня, з першого липня продовжать. І далі буде оцей такий ціновий вал. І я думаю, що той, хто не хотів би розплачуватися за бездарність наших політиків і керівництва, має та зобов’язаний підтримати антикризову коаліцію. І я переконаний у її майбутньому.

Савік Шустер: Это можно считать выступлением Адама Мартынюка в Верховной Раде, которое не состоялось. Итак, виноват Президент. Что делать? Антикризисную коалицию. Вадим Карасёв, пожалуйста.

Вадим Карасьов: Спасибо. Вадим Карасёв. Если говорить о виноватых, о поиске виноватых, то, наверное, Адам Иванович, нужно признать вину коммунистов – в том числе и вашу – за то, что именно вы были соавторами политической реформы, недостатки которой мы сегодня наблюдаем. Во-вторых, вы прописывали термины формирования коалиционного правительства, когда парламентская коалиция… Это два. И третье, самое основное: когда вы писали о том или конструировали парламентско-президентскую республику, вы должны были представлять, что в парламентско-президентской республике парламент не управляет. Его нет как какой-то общей корпорации. Управляет правительство. И задача парламента – сформировать коалицию, а затем коалиционное правительство будет управлять. Поэтому уже такого парламента – вот этого советского типа, когда там собираются депутаты, группируются, перегруппируются – уже не будет. Либо вы в коалиции – вы в большинстве, и вы будете управлять и брать на себя ответственность, – либо вы в оппозиции. Поэтому виноват не конкретный какой-то политик – президент или лидеры партии, – а виноваты именно политики, которые захотели перехода от президентской к парламентской республике. Поэтому вы имеете то, что вы хотели. Другое дело – что вы не в коалиции, что вы не в правительственной коалиции, что вам придётся идти в оппозицию. Но это уже нужно, очевидно, быть недовольным или жаловаться на то, что мы перешли к иной институциональной структуре в политике.

Савік Шустер: В общем, виноваты сами.

Адам Мартинюк: Спасибо за вопрос. Мы не жалуемся. Да, я согласен, что коммунисты виноваты в том, что разрешили в 91-м году разрушить одно из мощнейших государств мира. В этом коммунисты, к сожалению, виноваты. В отношении конституционной реформы, в отношении того, что вы говорите… Тогда у меня встречный вопрос: а зачем тогда содержать весь парламент? Давайте, пусть часть тех, кто может создать коалицию, создаёт коалицию в количестве 243-х народных депутата. Остальных депутатов распустить домой. Не надо их содержать, если будет управлять не весь парламент, а будет управлять только коалиция. И следующее: извините, но вы глубоко ошибаетесь, что будет управлять правительство. Нет, будет управлять парламент вместе с правительством.

Савік Шустер: Владислав Каськив.

Владислав Каськів: Добрий день усім. Як кажуть, до виборів таке враження, що в цьому парламенті селекціонують все більш якісних брехунів і маніпуляторів. Уже навіть нема що сказати. Ви знаєте, ви після 91-го року – в чому ви тільки що каялися, що ви допустили розвал – мали більшості в парламенті. Ви мали майже в двох парламентах більшість підряд. Те, що зараз відбувається. І що ви зробили з тією більшістю? Те, що ви зараз маєте чотири проценти нещасних? Як можна маніпулювати так фактами? Ви що, хочете сказати, що якщо в сусідній залі не будуть збиратися члени парламенту, то набагато менше буде коштувати утримання цього будинку, де ви сидите вже яку сесію та протираєте, вибачте, штанами те крісло? Теж неправда. А що стосується Конституційного суду, то, вибачте, це вже надзвичайне та першочергове завдання того парламенту і вашого голосування, тому що це найбільш відповідальна річ. Усе інше, я думаю, – маніпулювати не треба. Але біда не в цьому, а в тому, що, яка би… На жаль, склалася така ситуація, що яка би вже ця більшість зараз не була, як би не сформувалася чи коаліція, чи "кааліція" – від цього вже нічого не зміниться. Тому що якості, скажімо так, у нового уряду ніякої не буде. Який би уряд не був сформований, він ні до яких змін не приведе. Чи великий, чи маленький. Проблема в тому, що стало всім очевидно про недолугість того покоління старого політичного та неспроможність приймати будь-які рішення, а тим більше відповідати за свої дії, навіть якщо вони помилкові.

Адам Мартинюк: Вибачте, але “ПОРІ” пора взятися за підручники та подивитися: після 90-го року – після 94-го року точніше, бо в 90-му інші вибори були – комуністи ніколи не мали, на превеликий жаль, більшості в парламенті. Комуністи по відношенню до інших мали більше депутатів, але – ще раз наголошую – ніколи, на превеликий жаль, Комуністична партія не мала більшості в парламенті. І не треба перекручувати. А щодо останніх виборів, то я вважаю, що наші відсотки все-таки кращі, ніж ті відсотки, які здобула “ПОРА”.

Савік Шустер: Давайте не будем говорить о выборах. Они, может, и будут досрочными – выборы. Тогда и будем говорить. Но сейчас Владислав Каськив сказал, что в любом случае это правительство не будет правительством качественным. Хотелось бы понять: почему оно не будет качественным?

Адам Мартинюк: Це ви його запитуєте чи мене? Я, по суті, можу з ним погодитися, що не буде це якісний уряд, бо, напевно, ті, хто хоче, щоб цей уряд керував, не мають кадрів – забезпечити, щоб він був якісним. І це вже вина дійсно Каськіва й інших радників президента, які протягом півтора року не підготували команди, якій можна доручити управляти державою на рівні Кабінету Міністрів.

Савік Шустер: Владимир Стретович.

Володимир Стретович: Як кажуть, Адам Іванович, були часи і гірші. Я пригадую 98-й рік, коли ви вже наблизилися – 223 голоси – до обрання спікера, вашого представника. А спікер був обраний аж сьомого липня. Тому я не розумію, чому такий ґвалт. Тому що опозиція, тому що таке відбувається. Я хочу вам конкретне запитання задати. Ви сказали, що в Україні управлінський хаос. А ви є комуністами українськими. Тому чому Комуністична партія допомагає створювати цей хаос? Чому вона його не стабілізує, не стримує своїх членів у обласних радах південних регіонів, щоб вони мовне питання не піднімали? Чому виганяють комуністів з червоними прапорами – це неіснуючої держави – у Феодосію? Там є, знову, комуністи. Чому ви їх не заводите і не кажете: “Чекайте! Країна в небезпеці”? Чому ви її не будуєте, а її руйнуєте? Можете відповісти чи ні?

Адам Мартинюк: Можу відповісти. Для того, щоб показати, що країна в небезпеці, треба такі акції. Бо ви, на превеликий жаль, спите і не бачите, що вона в небезпеці, а думаєте, що вона розвивається так, як треба. З приводу червоних кольорів неіснуючих… Вибачте, але мені, знаному юристу, дуже шкода, що ви не знаєте, що це…

Володимир Стретович: Прапори неіснуючої держави.

Адам Мартинюк: Я ще раз повторюю: мені дуже шкода, що ви не знаєте офіційної символіки Комуністичної партії України, зареєстрованої офіційно Міністерством юстиції України. Щодо мовних питань: ми виконуємо те, що хочуть від нас виборці, й те, що ми їм обіцяли. Насильно мил не будешь. И я твердо переконаний, що ніхто насильно не може позбавити людей – більше половини людей України – не розмовляти російською мовою.

Володимир Стретович: Савик, можно реплику?

Савік Шустер: Так.

Володимир Стретович: Тиждень тому. Одеса. Як лиман називається перед в’їздом в Одесу? Ти губернатором був. Хаджибейський. Виходжу купити рибки. Продавець риби російською мовою каже: «Втовкмачте им, что нету проблемы языка в Украине. Они только себя пиарят, но мы не глупые!» Результат – 59 відсотків. Оце складова частина того, що піарте дальше. І буде з російською мовою…

Адам Мартинюк: Ідіть в Одесу і товкмачте їм, що немає цієї проблеми.

Савік Шустер: Ирина Погорелова.

Ірина Погорєлова: Адам Іванович, з реформою конституційною не впоралися – не працює вона в руках парламенту. Тепер ви кажете: “Антикризова коаліція”. Скажіть, будь ласка: по-перше, який юридичний статус, а по-друге, з кого ж її складати? Це ще нова якась ініціатива в розпал, як ви кажете, кризи?

Адам Мартинюк: Я не сказав, що це буде антикризова коаліція позаконституційна. Вона буде та коаліція, яка передбачається відповідною 98-ю статтею основного закону. Більшість – мінімум 226 народних депутатів, які візьмуть на себе відповідальність за виведення країни з того хаосу, про яких ми говорили. Де візьмуться? Давайте трошки почекаємо – і ви переконаєтеся, що така коаліція буде.

Савік Шустер: Приглашаю к микрофону Василия Цушко. Василий Цушко – народный депутат Украины, заместитель главы фракции Социалистической партии. Господин Цушко, я вам хочу процитировать вашего соратника по партии Геннадия Задирко – секретаря политсовета Социалистической партии. Он 9-го июня, то есть сегодня, заявил: "Если до 14-го июня не состоится коалиция демократических сил в формате БЮТ, СПУ и "Нашей Украины", есть возможность рассмотрения на политсовете СПУ вопроса о создании коалиции в ином формате с Социалистической партией". Кого имеет в виду?

Василь Цушко: Он прав в одной части. Что если до 14-го числа мы три силы не создадим, то создадут другую коалицию какую-то.

Савік Шустер: Но без вас?

Василь Цушко: В этой части. А кто это – это уже решил политсовет. Геннадий Задирко сказал своё мнение. Потому что у нас был политсовет несколько дней назад. Из каждого региона приехали люди. И Александр Александрович Мороз поставил на голосование: в каком формате участвуем мы или не участвуем? Хотя было предыдущее решение – стопроцентное голосование за то, что мы участвуем в формате БЮТ, "Наша Украина", социалисты. Если можно, несколько слов.

Савік Шустер: Стопроцентное голосование. Тогда непонятно, откуда эти слова.

Василь Цушко: Я говорю. Человек сказал своё мнение сегодня. Это не мнение партии. Поэтому с точки зрения партийной дисциплины – я думаю, Геннадий Задирко получит разъяснение.

Савік Шустер: То есть меры будут приняты, да?

Василь Цушко: Он не простой человек – он член политисполкома. Я просто перед приходом на студию уточнил: это его личное мнение. Говорю то, что было принято высшим органом партии. Я скажу пару слов. Вы знаете, насчёт политреформы. Я обращаюсь к нашим телезрителям. Первое достижение политреформы: первый раз в парламенте обновилось 60 процентов новых депутатов. Это первое. Раньше не было столько. Раньше повторялись одни и те же люди. Второе: есть нетерпение создать быстрее и раньше коалицию. Это всё так. Но в демократической классической Германии два месяца её создавали. У нас конституционное время – 30 дней – месяц. Поэтому идёт работа. Я не вижу в этом ничего такого страшного. Следующее. Я хотел бы обратиться к нашим гражданам. Вы знаете, когда видите выступление политиков – в том числе и моё сегодня – переключайте телевизор: это полезно будет. Потому что и идёт пиар…

Савік Шустер: Подождите.

Василь Цушко: Переключайтесь на футбол – я имею в виду.

Савік Шустер: У нас же есть такие понятия, как рейтинги.

Василь Цушко: Я всё понимаю. Все хотят показать свою значимость.

Савік Шустер: Это то же самое, если я на предвыборной кампании скажу: вот он говорит – слушайте, но не голосуйте за него. Это то же самое.

Василь Цушко: Это правильно. Но сейчас нас спасёт, я думаю, Чемпионат мира по футболу. А за это время мы создадим коалицию. Всё будет хорошо.

Савік Шустер: Тогда я вам скажу так. Какой парламент назначил бы сессию на день, когда сборная Украины впервые в своей истории играет на Чемпионате мира – 14-го июня?

Василь Цушко: Вы знаете, каюсь, но не за себя, а за членов президиума, которые не учли 14-е число. Но потом они поняли. Я участвовал в этих переговорных группах, говорю: "Ну, что мы сделали? Надо было на 15-е".

Андрій Шевченко: Ми до четвертої години все встигнемо зробити.

Василь Цушко: Я думаю, что мы не сорвём просмотр дебюта нашей команды. Всё будет хорошо. А насчёт кризиса… Вы знаете, кризис создают люди, которые хотят его создавать. Не буду судить о других регионах, скажу всё-таки – я бывший руководитель Одесской области в обладминистрации – сейчас исполняет обязанности первый заместитель. Я созваниваюсь с ним. Нормальный сбор идёт в бюджет – предприятия работают. Кризис часто в головах у политиков – они его раскручивают. Хотим мы не хотим, говорю вам как депутат не одного созыва: первый раз в парламенте появилась возможность, чтобы парламент был персонально ответственный. Вспомните все парламенты. Кого не спросишь, все говорили "я хороший". В итоге в стране что-то плохо – а "я хороший". Первый раз будет конкретно: создастся коалиция, в чём я не сомневаюсь – БЮТ, "Наша Украина", социалисты, – мы будем отвечать. Создастся коалиция в другом формате – они будут отвечать. Но зато вы будете знать, кого гнать метлой. А до этого все хорошие, а что-то Украина топчется на месте, а другие страны живут по-другому. Спасибо.

Савік Шустер: Олесь Доний, пожалуйста.

Олесь Доній: Люблю політиків у доброму гуморі, які вважають, що все в країні добре. Але може собі дозволити Німеччина два місяці формувати коаліцію, бо вони не мають проблем ні з формованою нацією, ні проблем з дезінтеграцією держави. В Україні ж, коли немає легітимної і постійної влади, відбуваються дезінтеграційні процеси. Можливо, як ніколи ми зараз постали перед питанням взагалі втрати незалежності України. Ніколи такого не було, щоб органи місцевого самоврядування приймали рішення, які виходять за межі їхньої компетенції – це межі компетенції центральної влади. Це ті рішення, які приймає Феодосія, Крим. І Центр нічого не може зробити. Я не бачу, що робить прем’єр чи в.о. прем’єра на ці звернення. І, на жаль, в даній ситуації зволікання зі створенням влади легітимної – я не кажу, що це державна зрада, а це є удар по незалежності України. І тут Влад був абсолютно правий, коли казав, що "зрештою, іде недовіра до всіх політиків". Ви цього не вбачаєте? Всі однакові, за великим рахунком. І нещодавно була інша заява з боку Соціалістичної партії: якщо не буде у Мороза посади голови Верховної Ради, то Соцпартія готова до виборів. А не думаєте ви, що зараз така поляризація суспільства, що блок Юлії Тимошенко візьме електорат "Нашої України" і Соцпартії – з іншого боку, Партія регіонів візьме електорат Компартії і блоку Вітренко – і при перевиборах ми отримаємо ще більш поляризований парламент? А на жаль, це нове покоління, про яке Влад говорить, – я його не бачу. Тобто у нас політики, на жаль, ті самі. Всі однакові. Саме тому перспектив, відверто кажучи, не видно в Україні.

Василь Цушко: Вопрос у вас длинный, я тоже постараюсь ответить, но войду в историю. Давайте вспомним, с чего началось то, что у нас принимают сейчас регионы, горсоветы решения о русском языке. А с того, что этот народ столько обманывали. Кучма пришёл первый раз президентом на каких лозунгах? На этих. Второй раз – на этих. Те, что были с ним при власти, получается, тоже обманывали. А нужно было давным-давно решить вопрос законом. Законопроект, поданный Морозом, есть. Когда решается этот вопрос о статусе, где не ущемляется украинский язык, решается вопрос о других языках, в том числе и русском языке. Этот вопрос можно решить. Дальше. Касательно выборов. Во-первых, когда Адам Иванович подчеркнул, что полтора миллиона тратится в день – я думаю, что это неточно. Потому что умножить на 365 дней – что-то многовато выходит бюджет парламента. Я не помню уже.

Адам Мартинюк: Ви просто не були в парламенті, коли ми голосували за бюджет.

Василь Цушко: А выборы новые сколько будут стоить? Миллиард. И вы сами подчёркиваете, что будет приблизительно та же самая ситуация. Хотим мы не хотим – мы пришли к новой модели, когда 226 человек будут в одной коалиции, а 224 в другой – и они будут создавать правительство коалиционное. Живут многие страны мира так. И никуда мы не денемся. Касательно того, что вы задали вопрос, что социалисты настаивают, чтобы головой Верховной Рады был Александр Александрович Мороз. Вы знаете, я не скажу, что я консерватор в Социалистической партии, но я человек, который не хочет, чтобы Соцпартию использовали. Тогда я вот расскажу то, что было, скажем, внутри Соцпартии. 29-го декабря 2004-го года, на третий день после избрания президентом Виктора Андреевича Ющенко, я член политрады Соцпартии единственный выступил и предложил: мы поддержали президента, давайте не будем входить во власть. Нет, политрада решила: входим – нужно поддержать президента и дальше. Вошли мы. Дальше: я, опять же, – по характеру я такой немножко неспокойный, может, мало публичный, но такой… В июне-месяце, когда возник кризис: мясо и так далее, – я предложил: давайте, чтобы наши все ушли в отставку, чтобы мы вышли из власти. Александр Александрович сказал, что "нет, надо помочь Ющенко – он президент, нужно его поддержать". Мы поддержали президента Ющенко. Дальше: сентябрь-месяц, ушло правительство Тимошенко в отставку. Значит, кто остался? Фактически коалиция осталась из двух политических сил: "Наша Украина" и социалисты. Мы опять поддержали президента. И из-за этого мы набрали только около шести процентов. Если бы мы ушли в отставку все ещё в июне-месяце, то процент социалистов был бы другой. Так вот, исходя из этого, социалисты поддерживали постоянно президента. Моя логика и логика сегодня, в принципе, всего политсовета такая: есть три политические силы; "Наша Украина" у нас олицетворяется – я считаю, что де-юре – нет, но де-факто её лидер Ющенко Виктор Андреевич. БЮТ – её лидер Тимошенко. Социалисты – лидер Мороз. Ющенко – президент, Тимошенко – премьер, Мороз – голова Верховной Рады. И вот втроём несут ответственность за страну. Дальше. Давайте возьмём… Пусть политики, которые против Мороза и так далее… Самый опытный сегодня политик в кризисной ситуации, о котором говорил Олесь, о котором говорят другие, и нужен во главе парламента, то есть Александр Александрович Мороз. Если бы вы сегодня, Савик, поставили бы тут вопрос, кого изберёте – Мороза или других двоих, – я думаю, что Мороз занял бы в нашей аудитории больше всего. Потому что как раз эту антикризисную ситуацию Мороз спасёт. Я ещё раз говорю, мы помогали президенту…

Савік Шустер: Мы можем проголосовать, если хотите.

Василь Цушко: Пожалуйста.

Савік Шустер: Придумайте две кандидатуры другие.

Василь Цушко: Я не хочу, а то обидятся. Поэтому я считаю, что сегодня Соцпартия… Многие говорят: вот вы за портфели. Не за портфели. Мы как раз за страну. И для того, чтобы принять закон 3207, о котором говорят: народ не знает, что это такое. А что не знает народ? Не знает о том, что Мороз и все остальные, кто поддерживает закон 3207, предлагает передать власть местным органам власти? Не власть в виде… Льготы – вы знаете, как принимаются? Я один только пример приведу. Принимается закон о льготах – подтвердят все депутаты: давайте дадим льготы, допустим, какой-то категории населения. Голосуем. Никто не хочет голосовать против – мы все потом выходим, а тебя начинают люди кромсать. Голосуем. Проголосовали все. Кто будет платить эти льготы? Правительство – оно же там рядом, на Грушевского. Прибегает: «Нет, не мы». Кто? Область. Скинули на область. Область говорит: «Не, мы тоже старшие», – району. Районы. А районы говорят: мы тоже старше села и посёлка. Посёлок. А у тех денег только за зарплату председателя и секретаря. Значит, сегодня вопрос ключевой – не будет. Говорю вам как бывший голова администрации области. Должны ликвидировать как класс губернаторов, глав администрации районов, обрезать полномочия областных советов, районных советов. Должны быть местные органы власти: село, посёлок, город – они отвечают. И избирать не политиков, извините, мэрами. Председателями посёлков, сёл должны быть "сантехники". Он должен отвечать за тепло и за всё остальное. А у нас что? Все деньги сосредоточили в Киеве. Я уже был в этой шкуре год. И не надо только надувать щёки и говорить: мы всё решим. Всё решается из Киева, а ты там являешься… Кто такой губернатор сегодня? Передатчик. Передали деньги из Киева, ты передаёшь их району, а район передаёт их селу. Зачем это всё? Нужна реформа. Так вот Мороз, главой парламента, проведёт эту конституционную реформу ради народа.

Савік Шустер: Евгений Кушнарёв, пожалуйста.

Євген Кушнарьов: Вы знаете, вы забрали у меня почти все аргументы, с которыми я собирался выходить.

Адам Мартинюк: Как бывший губернатор.

Євген Кушнарьов: Я просто рад, что вы так быстро поняли всю пагубность этой системы власти, которую "оранжевые" полтора года демонстрируют всем. Это открывает очень хорошие возможности. Это даже, может быть, не вопрос, а риторический вопрос. Вы, социалисты, очень опытные политики – и вы лично, и ваша команда. У вас сильная команда. Неужели вы не понимаете, что Мороз нужен был Ющенко на Майдане только для того, чтобы получить 5-6 процентов, чтобы обыграть Януковича? Без него он бы никогда не обыграл Януковича. Больше ему Мороз не нужен, потому что Мороз на две головы выше как политик и как государственный деятель, чем Ющенко. И вы думаете, что он его пустит к власти? Ну, один тогда совет. Вот вы сказали, что жалеете о том, что не ушли в прошлом году. Даже если вы там как-то соединитесь, при первом удобном случае бегите оттуда быстро, тогда вам народ будет аплодировать, как этот зал.

Василь Цушко: Что-то я не пойму. То вы поддержали то, что я говорил, а сейчас говорите бежать. Что сказать завтра Морозу: или туда, или сюда? Я не понял.

Володимир Стретович: Маячок послан. Видишь, как красиво поддержал? Это "политический заигрыш" называется.

Василь Цушко: Володя, не переживай, всё будет хорошо.

Владислав Каськів: Знаєте, я недавно вивчив таке нове слово дуже цікаве – як би воно невжиткове просто – називається "пустомелі". Виходить така цікава логіка. Нова влада критикується за то, що вона не змінила стару систему. А виходить, що до цього була 14 років, грубо кажучи, стара система. Нова влада її не змінила, і тому що вона погана, ця стара система – за це її стара влада критикує. Просто "бред", розумієте? Просто інакше це не назвеш. Але добре. Якщо дозволите, я кілька таких психологічних моментів хочу відзначити. Людям після цієї всієї чорнухи, перепрошую, дуже хочеться, напевно, почути щось таке світле, оптимістичне. І завжди після таких складних періодів тоталітаризму – чого завжди процвітає популізм? Хочеться вірити людям в краще – всі це підтримують. Багато аналогій напрошується світових. Навіть із коаліцією. Я вас не критикую, бо ви дуже правильно сказали, особливо про місцеве самоврядування. От ситуація про створення коаліції. Да, дійсно, якщо більше половини парламенту в інших країнах створюють коаліцію, то вони за це відповідають. Але коаліція створюється навколо спільного плану дій. А в нас коаліція створюється, тому що три людини домовляються про інтереси, про портфелі. А це зовсім різні речі. А коли вам сьогодні по новинах скажуть, що вже майже про все домовилися, а про що не домовилися, виносять за дужки, – то це означає саме те, що треба зробити для країни, вони не домовилися. Але зате вони домовилися про те, як треба поділити портфелі. От що це буде значити у нас. В цьому і стоїть все питання.

Василь Цушко: Уважаемый Владислав, я отрицаю это всё. Я – член переговорной группы по решению политсовета и фракции. Значит, мы работали над текстом. Те вопросы, которые тут говорил Адам Иванович про УПА, сняты – они ушли из текста. Остался вопрос НАТО. Мы в основных направлениях внешней и внутренней политики написали, что вопрос НАТО может рассматриваться в Украине только после всенародного референдума. Это записано. А в программе, где предлагалась детализация, социалисты не согласились с той детализацией, которая предлагалась, – она вынесена за скобки. И вынесено ещё несколько вопросов – можно сказать, они уже технические дальше. Потому что даже вопрос по земле – запись такая, что "продажа земли возможна только после исполнения Земельного кодекса, где написано, что будет кадастр, будет оценка земли, когда человеку разъяснят, что он имеет в руках, чтобы не продавал за 200-300 долларов". И запись написана, что мы вносим до 1-го декабря 2006-го года, в парламенте голосуем коалицией внесение изменений в Земельный кодекс, что продажа земли возможна только после решения тех вопросов, которые там перечислены. Я не буду перечислять – там десяток вопросов. И с этим согласен и юрист Стретович, потому что он знает прекрасно, что после принятия Земельного кодекса нужно было принять, кажется, 32 закона. На сегодня принято один или два. И скажу вам ещё вот в том плане, что за этот период времени почему-то все кинулись "полтора года "помаранчевые…" Почему никто не вспоминает, кто этим управлял? Мы не были во власти. Мы сегодня хотим, чтобы те ожидания людей, которые были в 2004-м году, не потерялись. Поэтому, рискуя своей политической… Нам сегодня удобнее пойти в оппозицию и критиковать. А мы, социалисты, сейчас взяли за то, чтобы "давайте делать". И я за год в Одессе делом доказал. "Пустомели" – я думаю, это не мне было адресовано, да? Я делом доказал: никого не преследуя, в рамках действующего законодательства, прежде всего соблюдая права предпринимателя и человека, чтоб они поняли… Знаете, задача власти главная какая? В Одессе я это испытал. Можешь – помогаешь, не можешь – не мешай. Я не мешал, понимаете?

Савік Шустер: Спасибо.

Василь Цушко: Вы знаете, я выступаю на русском языке не потому, что сейчас модно. Многие политики, зная украинский язык сегодня – извините за такое выражение, – выпендриваются и перешли на русский язык. Я просто русскоязычный депутат. К моему стыду перед вами, плохо знаю украинский язык, не хочу его коверкать, но мои дети – прекрасные украинцы. Просто чтобы знали. Спасибо.

Савік Шустер: Приглашаю к микрофону Владимира Стретовича – члена фракции блока "Наша Украина". Господин Стретович, здесь уже прозвучало: Виктор Ющенко – президент, Юлия Тимошенко – премьер и Александр Мороз – спикер парламента. Это поддерживает БЮТ, это поддерживает народ, как мы видели, в нашей студии. Так, может быть, прав Евгений Кушнарёв, что "Наша Украина" не хочет пускать в большую политику такого яркого человека как Александр Мороз?

Володимир Стретович: Олександр Мороз з 90-го року в українській політиці. І він уже став тигром української політики, таким мудрим, можна сказати, левом, царем політики, щоб усе зрозуміти, що до чого йдеться. Але я повинен сказати, що існує політика принципів, а існує політика інтересів. І політична партія "Наша Україна" і блок, до якого ми входимо, є правою силою в державі. І ми будуємо державу, де буде особистість розкріпачена і держава повинна не заважати – як говорить пан Василь – громадянину розвиватися в повному обсязі. Соціалісти представляють ліву силу. Навіть не лівоцентристську, а ліву. Тому зараз у нас всередині блоку йде дискусія: яким напрямком буде розвиватися держава? І тут добре було сказано про спадщину, яку ми отримували. 14 років ми розвивалися на автоматичному режимі колишньої радянської системи, а тепер ми хочемо жити інакше – всі про це говорять. І саме "Наша Україна" 2001-го року створює блок, піднімає народ до слова, перемагає на цьому. І вірте: соціалістів ніхто не ганяв, камінням по автобусах вікна не бив, коли їхали на мітинги. І ніхто шипи не кидав. І ніхто презервативи під Донецьком не кидав, як у мене кидали, коли ми їздили туди. Ми піднімали народ і казали, що ми міняємо вектор розвитку держави. І ось він віднині повинен бути такий. Спадщина, яку ми отримали, була для нас дуже складною, хоча ті моменти кризові, які є сьогодні в державі, – вони є абсолютними, визнаними. І треба говорити правді у вічі, що, на жаль, професійні команди в окремих регіонах, окремих місцях не справилися на окремих ділянках із завданнями, які поставили вимоги часу, які поставив Майдан. Але повернуся до принципів: коли ми – три сили – в березні-місяці до виборів оголосили, що ми формуємо коаліцію за принципами: той, хто переможець, – той перший називає, хто займає друге місце – той друге право, має вибрати хто третє – називає третє. Звичайно – я скажу правду й відверто, – ми розраховували, що "Наша Україна" переможе в цьому спорі, тому "Наша Україна" буде мати право назвати за вибором собі. Але виборець подумав інакше. І це його право. Народ не обманеш, народ переріс уже сьогодні український політикум. Народ думає дальше, народ бачить дальше, тому що багато політиків, а мало державних діячів. Кеннеді колись сказав, що політики відрізняються від державних діячів, що політики думають про наступні вибори, а державні діячі – про майбутнє держави. Так от народ майбутнє держави бачить. Український політикум сьогодні, очевидно, не бачить, він застагнував трошки. Він зупинився у своєму рості. Тому і недаром Каськів каже, що треба поміняти, привести нову кров. Так от у тому протоколі було записано, що першими назначають переможці, а далі – по ранжиру. До речі, якщо ви пам’ятаєте, після поразки "Нашої України" – відносної, скажімо так – було затишшя, що ми змінимо цей пункт і ми не будемо погоджуватися, але сьогодні блок "Наша Україна" показує мистецтво компромісу як мистецтво політики. Ми погоджуємося сьогодні. Президент сьогодні озвучив, що першим назве посаду за своїм вибором політична сила, яка набрала більше голосів. Це був блок Юлії Тимошенко. З трьох раз вгадайте, хто буде прем’єр-міністром. Другою буде називати політична сила, яка зайняла друге місце – і тоді карта випадає на "Нашу Україну". Я скажу вам більше: сьогодні "Десять кроків назустріч людям" і програма, яка виконується, пов’язується з прізвищем Ющенко. Через три з половиною роки президентські вибори. Якщо ми сьогодні розтягнемо владу і Ющенко не буде опиратися на тих, кому він довіряє, і це буде робити – з кого народ спитає? З Мороза чи з Юлі? Та на Ющенка будуть усе валити, що це президент винен. І сигнальчиком для цього виступ Адама Івановича пролунав, що все винен президент. Тому президент і політична сила, яку я представляю, каже: "Давайте принципи впроваджувати в державі".

Савік Шустер: Я понимаю, что председателем Верховной Рады с точки зрения "Нашей Украины" должен быть человек "Нашей Украины".

Володимир Стретович: Ми говоримо, що одна з двох посад – ми як переможці двоє – або прем’єр або спікер повинен бути за "Нашою Україною". Давайте вирішувати хто. Сьогодні президент сказав, що перше місце віддаємо БЮТу, хай вони називають, кого вони хочуть. Значить, логічно випливає, що ми назвемо друге місце. Тут говорять про президентські вибори дуже часто. Я хочу дорікнути соціалістам. Дорогенькі мої, але в результаті виборів ви, примкнувши на останньому етапі, зробивши свій внесок, отримали базових міністрів, які давали повне поле для професійної агітаційної діяльності: Міністерство внутрішніх справ, агропромисловий комплекс, науки і освіти і Фонд державного майна. Здається, партія, яку я представляв у блоці ХДС, получила 0,018. То вибачте, будь ласка, сьогодні вибори парламентські. І остання фраза. Я скажу: ми дивилися на табло на початку. Здається, там були цифри 59 на 41. Але якщо взяти 243 до 209-ти, що є в опозиції, це буде 54 на 46. Пам’ятаєте, як було на президентських виборах? 52 на 44. Оце вісім відсотків різниці в настроях суспільства, яким шляхом розвивати державу. І так добре сталося, що в Україні через півтора року сталися вибори парламентські. І народ – навіть побачивши те, як важко руйнувати старе, приводити нове, – повірив і сказав: ми вам ще раз довіряємо, але ця довіра буде останньою. Тому зараз давайте сформуємо коаліцію. Вона буде. Я вам хочу сказати, що зробив парламент помилку. Треба було 25-го травня відкрити сесію. Сказали: "Наступне засідання 25-го червня". Рівно місяць для сформування коаліції. Коаліція буде на наступному тижні підписана. Дякую.

Савік Шустер: Андрій Шевченко.

Андрій Шевченко: Володимире, хочеться почути імена. Я думаю, одна з причин достойного результату БЮТ на виборах була в тому, що Юлія Тимошенко дуже чітко сказала: "Ми готові брати на себе відповідальність. Я готова бути прем’єром і дати той результат, якого чекає країна". Чи готова зараз "Наша Україна" сказати, хто може бути від вас спікером?

Володимир Стретович: Я це прізвище не назву, тому що в "Нашій Україні" нема однозначної позиції, хто може бути спікером, який збере підтримку всієї групи коаліції. Оскільки є застереження… Ви як представник БЮТу задаєте мені це питання, і я вам словами Юлії Володимирівни відповідаю, що я не заперечую, але в мене є певні застереження, що були такі, такі, такі особи, з ким я не можу працювати. Це саме стосується, очевидно, і персоналій щодо спікерства, тому тут є питання, які повинні узгоджуватися в рамках коаліції. І це питання є досить складним. Але я вам скажу більше, ще що не сказав я як голова партії: у нас сьогодні немає ідеологічних партій за винятком декількох – Соціалістичної, Комуністичної і ось моєї – Християнсько-демократичної та іншої. А всі решта реагують на персоналії. Гіпотетично давайте представимо, що немає голови партії Н. на чолі цієї партії. Яка ідеологія цієї партії? Яке суспільство вона хоче будувати? А ми прийдемо до цього, що партії будуть пропонувати формулу суспільства майбутнього, і виборець буде знати: я хочу жити ось у такому суспільстві, я їм довіряю і я буду голосувати за це. Тому сьогодні про персоналії мова не йде. Ми говоримо про принципи. Як принципи визначаються, що "Наша Україна" повинна назвати, – повірте: через дві години ми назвемо це прізвище, скажемо: "Цим кандидатом буде…"

Андрій Шевченко: Просто ви бачили, як люди реагували на персоналії. Це працює. І ті три прізвища, які ми чули – Ющенко, Тимошенко, Мороз – уже сприймаються як лідери сил. Я думаю, що "Наша Україна", може б і виграла, якби вона теж чітко сказала, на кого вона готова зробити ставку в цій ситуації.

Володимир Стретович: Я не заперечую, що люди аплодують, бо я сказав у першій фразі, що мавром української політики, тигром є Олександр Мороз. Він досконалий політик, тому народ його підтримує. Але давайте домовлятися на цьому березі. Ми домовилися? Давайте дотримуватися принципів. Мені абсолютно як правнику незрозуміло, як можна коаліцію узгодити вдвох, а потім сказати: "Приєднуйтеся третіми, ми ось вирішили: є прем’єр, є спікер. А ви там почекайте, бо у вас начебто є президент". А президент каже: "Вибори мої закінчилися два роки назад. Тепер парламентські вибори, і ми теж маємо свій відсоток – 14 відсотків. Давайте і нашу долю".

Савік Шустер: Пожалуйста, Евгений Кушнарёв.

Євген Кушнарьов: У меня короткий вопрос. Маленький тест на прочность вашей "оранжевой" коалиции. Александр Александрович Мороз внёс и зарегистрировал прекрасный закон о языках в Украине, который местным советам предоставляет право устанавливать на территориях статус официального для русского и других языков. Вы поддерживаете этот закон?

Володимир Стретович: Цей законопроект був внесений напередодні виборчої кампанії.

Євген Кушнарьов: "Наша Украина" поддерживает этот закон?

Володимир Стретович: Я не можу відповісти вам за "Нашу Україну". "Наша Україна" як колегіальний орган. Навіть голова фракції в "Нашій Україні" вам не дасть на це відповідь. Я вас прошу, не спекулюйте мовою. Давайте шукати, що в суспільстві об’єднує.

Євген Кушнарьов: Хорошо. Второй вопрос. Вы поддерживаете второй этап конституционной реформы, на которой настаивают социалисты?

Володимир Стретович: Щодо надання права місцевим самоврядуванням?

Євген Кушнарьов: Да.

Володимир Стретович: Так. Перенести всю силу на місцевий рівень.

Євген Кушнарьов: "Наша Украина" проголосует?

Володимир Стретович: Я член конституційної комісії. Я підтримував її. І мій автограф стоїть на тому проекті, що Олександр Олександрович давав.

Євген Кушнарьов: Когда-нибудь вернёмся, когда будем голосовать.

Савік Шустер: Адам Мартынюк, пожалуйста.

Адам Мартинюк: Одна репліка коротка. Коротке запитання. Не дивуйтеся, чому важко назвати, хто буде в них у керівництві Верховної Ради. У них кожен з 81-го готовий виконати цю місію, і так у них буде довго.

Володимир Стретович: І це правда. У нас сильна фракція.

Адам Мартинюк: І тому вони так часто змінюють свої позиції. Спочатку вони не погоджувалися на такий алгоритм – перший, другий, третій, – тепер погоджуються. І в зв’язку з вашими відкритими відповідями в мене конкретне запитання. Це означає, що "Наша Україна" зняла свою пропозицію про те, що вони готові підтримати на посаду прем’єр-міністра Мороза?

Володимир Стретович: Ми вже говорили про принципи, Адам Іванович. Сьогодні устами президента…

Адам Мартинюк: Вибачте, ви дайте мені відповідь. Це була ваша пропозиція, що ви пропонуєте прем’єр-міністром Мороза. Ви відмовляєтеся від цієї пропозиції?

Володимир Стретович: Виходячи з принципів, про які я так довго розповідав, ми відмовляємося від цієї позиції.

Адам Мартинюк: Які принципи? Вибачте, в "Нашої України" принципів нема.

Володимир Стретович: Право вибори посади – любої посади в коаліції – буде належати силі, яка набрала більшість. Можливо, хтось із БЮТу захоче стати спікером.

Савік Шустер: Это возможно только если Юлия Тимошенко говорит, что она хочет быть министром обороны. Тогда "Наша Украина" получает спикерство и тогда социалисты получают премьерство.

Володимир Стретович: Так. А третє місце називають прем’єра. Абсолютно правильно. Такий принцип.

Євген Кушнарьов: А Генсека НАТО из своих рядов они ещё не подобрали?

Василь Цушко: Одну простую реплику. Вы как профессор-правовед знаете: если бы 26-го числа, когда не было известно, подписали бы меморандум об этом принципе – первый получает и так далее… Но вы же его не подписали. И неделю назад только начали говорить об этих принципах. Это первое. А закон Мороз внёс о языках – так, для сведения – между вторым и третьим туром президентских выборов. Спасибо.

Савік Шустер: Пожалуйста.

Володимир Стретович: Вибачте, тоді ми закони не приймали крім змін до Конституції. У нас не було інших законів. Одна постанова – і все.

Василь Цушко: Внёс закон, внёс.

Адам Мартинюк: І зміни про закон про вибори, щоб забезпечити перемогу президента.

Володимир Стретович: Це сталося, Адам Іванович. 52 відсотки проголосували за президента, 44… Оця грань – 8 відсотків – вона може або розширитися або зовсім пропасти.

Адам Мартинюк: Але за "Нашу Україну" не 57, а 13.

Володимир Стретович: Не маніпулюйте.

Вадим Карасьов: К сожалению, уходит тема, уходим в прошлое. А всё-таки о формировании коалиции. Если говорить с политологической точки зрения, есть два принципа. Называются они "норма пропорциональности", когда коалиция формируется по результатам выборов: кто первый – получает право премьер-министра и так далее. А есть ещё норма торга. Если без небольшой партии, которая заняла третье, четвёртое место, не может сформироваться коалиция, она выдвигает свои переговорные позиции. Завышенные. Это называется "коалиционный стержневой игрок" в политологии.

Василь Цушко: "Золотая акция".

Вадим Карасьов: Или "золотая акция" – в нашем обиходе – и без этого просто не получается коалиции. Сейчас социалисты могут как с одной коалицией, так и с другой. И этим пользуются. В политике это нормальная вещь. Пусть уже избиратели дают оценку. Теперь что касается "Нашей Украины". Проблема "Нашей Украины" в чём? Действительно, с точки зрения нормы пропорциональности она имеет право выдвинуть на пост спикера свою кандидатуру. Но лидера у "Нашей Украины" нет. Президент далеко. Во-вторых, проблема в том, что надо либо выдвигать заведомо слабую фигуру, которая бы не нарушила внутренние балансы в "Нашей Украине", – тогда сильный премьер. Либо если кого-то выдвинуть из трёх человек – Ехануров, Порошенко, Безсмертный, – нарушается внутренний баланс "Нашей Украины". Спикер под себя партию сделает "Нашей Украины". Он её переформатирует под себя. Это не нужно ни президенту, это не нужно другим группам в "Нашей Украине", это, возможно, не нужно и Тимошенко. Поэтому как ни лепи, а получается Мороз.

Савік Шустер: Три кандидатуры, которые назвал Вадим Карасёв, – они реальные кандидатуры?

Володимир Стретович: Можу сказати, що серед тих кандидатів не буде Романа Безсмертного, оскільки він відкрито заявив, що не претендуватиме на посаду спікера. Про думку інших двох кандидатів я не знаю, тому що я їх опінії відносно цього не чув, хоча вони перебувають у стадії обговорення, хоча і називаються інші кандидатури. Ми виходимо з принципу, що якщо сьогодні ми не доходимо до думки, що спікерство за "Нашою Україною", то навіщо городити тин, щоб хтось уже відчував себе спікером? Що ось він відбудеться, от ми поставили, а тут раптом коаліція не домовиться, що він стане спікером. Тому ця тема сьогодні не піднімається, і, відповідно, так легше, я думаю, психологічно витримувати ті злигодні долі, які випадають на політиків.

Савік Шустер: Спасибо.

Володимир Стретович: Дякую.

Савік Шустер: Приглашаю к микрофону Андрея Шевченко. Андрей Шевченко – это как раз новое лицо в Верховной Раде Украины и член фракции Блока Юлии Тимошенко. Господин Шевченко, скажите: кто и что препятствует созданию коалиции?

Андрій Шевченко: Я думаю, що відповідь знає вся країна. У нас в країні є дуже велика управлінська неспроможність. Але я про це скажу далі. Я взагалі скажу, що у мене дуже особливий день. Через дві години в мене почнеться день народження. І я знаю, що це... Я знаю, що це, можливо, найбільший подарунок, тому що я знаю як журналіст, що бути в кадрі телевізора – це не лише можливість попіаритися, а це дуже великий привілей, це честь і це відповідальність. Про парламент... Одразу скажу, що мені дуже соромно перед країною, що парламент не почав працювати. Більше того, я зараз візьму сміливість від імені всіх п’ятьох депутатів, які сидять у залі, і від імені всього парламенту попросити вибачення в України, що ми досі не почали працювати, виконувати те, що всім обіцяли перед виборами... І якщо в усіх п’ятьох фракціях є люди, які спішать працювати, а не просто зробити з цього політичну бучу, то я щасливий за цей парламент. Він покаже результат – це хороша новина. Скажу більше: в мене справді, коли я дивлюся телевізор... Я в понеділок просто дивився сюжети в новинах: Феодосія, мовні суверенітети, донецька обласна рада, де вітренківські виясняють там щось з кимсь. Слава Богу, що їх немає в Верховній Раді... Абсолютно дикі історії з Ніжина, коли ми чуємо новину про те, що там серед білого дня п’ятеро міліціонерів забили на смерть офіцера. І через кілька днів там вбивають депутата міської ради від БЮТ, який пробував проводити антикорупційні розслідування. Чесно кажучи, я слухав все це – і в мене було відчуття, що країна сповзає – я погоджуюся з Адамом Івановичем – в управлінський хаос, в управлінську неспроможність. Але давайте чесно скажемо: звідки вона взялася? І тоді треба подивитися в минуле. Тому що комуністи свого часу відучували нас думати, тому що вони казали, що колись буде світле майбутнє, а ви не дивіться на те, що у вас зараз немає квартир, що за ковбасою треба в черзі стояти, і так далі... Режим Кучми, до якого долучилися деякі люди, які сидять зараз у цьому залі, – він нас відучував думати про перспективу. Ці люди інколи добре латали дірки і вміли своїми важелями вирішувати. Але вони забирали в України перспективу, тому що з тим режимом, я впевнений, країна не мала майбутнього. Рано чи пізно це закінчилося би колосальним крахом держави. У чому моя претензія до нової влади і, мабуть, до всієї "помаранчевої" команди? Що дуже часто складається враження, що ця команда відучує країну втілювати в життя заявлені цілі. Це в політиці, можливо, найстрашніший гріх. Що таке сила волі? Що таке воля? Це вміння втілювати в життя рішення. І я чекаю, що нарешті зараз ми почнемо працювати інакше. Саме тому над цією коаліцією зараз працюють зовсім не так, як колись ділилися портфелі. Саме тому я впевнений, що країна вперше отримає дуже добротне і дуже якісне рішення. Не уряд на півроку, не уряд на рік – одразу, як тільки закінчився би, там, термін програми дій чи щось інше, – а це уряд на п’ять років. Він зі зрозумілим планом дій, зі знятими по максимуму всіма претензіями, з тою довірою, яку можна створити. І зараз це відбувається. Я підходжу, можливо, до головної новини сьогоднішнього дня. Сьогодні була зустріч у президента. І на ній були лідери трьох політичних сил, які формують коаліцію. І мабуть, головна новина на сьогоднішній день станом на початок нашої програми – я зв’язувався з Юлією Тимошенко по телефону – це те, що ми можемо говорити про те, що всі ідеологічні речі на сьогоднішній момент погоджено. Це стосується і таких питань як НАТО, і таких питань як земля, про що говорив мій колега з Соціалістичної партії. Це стосується і дуже приземлених речей, про які ми говорили перед виборами: відшкодування заощаджень впродовж п’яти років, допомога при народженні дитини – другої дитини, третьої дитини – до 2008-го року, це такі речі як зняття депутатського імунітету, це скасування або обмеження пільг. І це хороші новини. І мені шкода, що країна про це не дізнається. Я думаю, що про це треба говорити. Я зараз можу сказати, що після сьогоднішньої зустрічі у президента Блок Юлії Тимошенко може говорити, що у нас на цю годину і на цю секунду більше немає жодних питань до того документу, який фактично готовий до підписання. І БЮТ готовий це зробити в цю секунду. Зараз хочу звернутися до Євгена Петровича, до Адама Івановича. Я бачу перед собою двох лідерів майбутньої парламентської опозиції. Я знаю, що ці люди вміють говорити добре, вміють переконувати. Я думаю, що ми це ще сьогодні почуємо. Де місце цих людей і цих політичних сил? Їхнє місце в якісній і змістовній опозиції. Я дуже радий, що одним з перших законопроектів, який зареєстрований вашою фракцією, Євгене Петровичу, – це був законопроект про опозицію. Хороший шлях. Вивчимо законопроект і подивимося, що можна зробити. Я думаю, що це та роль, до якої вашій силі чи вашим силам треба звикати. Я думаю, що вам потрібно зрозуміти, що ваш час у владі пішов... Ваш час у владі, можливо, пішов назавжди. І я хочу сказати, що це не найгірша перспектива для політика, тому що можна багато зробити в опозиції. Ви про це знаєте, тому що ви свого часу працювали з опозицією, будучи главою адміністрації президента Кучми та в інші різні часи... І під час виборчої кампанії Януковича. Підсумовуючи, хочу сказати, що країна як ніколи хоче сильної, ефективної, зрозумілої влади. Я дуже впевнений і дуже сподіваюся, що вона цю владу – таку владу – дуже скоро отримає. Я просто не уявляю, як така країна – яка пройшла через такі речі за останні роки – може дозволити зробити нам щось інакше. І я думаю, що це буде найкращим подарунком всім нам. Незалежно від того, в кого коли день народження. Дякую...

Савік Шустер: Олесь Доний...

Олесь Доній: Красиво говорите, пане Андрію. Відверто кажучи, я заслухався просто. Трохи не впав в транс. Дуже красиво... Так, можна з прапором відразу виходити. Незрозуміло тільки, чому ж так довго все це триває, якщо все так добре. Мене непокоїть одне...

Андрій Шевченко: Олесь, це добре. Я зразу скажу, що насправді я так само розчарований, що це відбувається так довго. Я у Савіка був у виборчий вечір. І я тут казав, що з цією секунди починаємо готувати коаліцію, тому що це дискусія про те, як почне роботу новий парламент. Почав так, як ми бачимо. Дуже шкода...

Олесь Доній: Так от про коаліцію. Справа в тому, що коаліцію під уряд можна зробити – і це, до речі, з паном Вадимом Карасьовим зараз буде заочна така суперечка, – бо це одноразове голосування. Можна зробити нормальну коаліцію: "Наша Україна", БЮТ і Соціалістична партія на чолі з Юлією Тимошенко, безперечно, в якості прем’єра. Але це не зменшує проблему існування та діяльності парламенту. І про це потрібно подумати. Парламент знаходиться фактично в патовій ситуації, бо ситуація майже 50 на 50. І в аналогічній ситуації... Нагадаю, що президент Леонід Кучма був набагато розумніший і хитріший. І він зробив хід конем. Він зробив свого ставленика – Володимира Литвина – головою парламенту. І для того, щоб парламент був працездатний, він залучив опозицію. Він віддав опозиції комітети. Тобто він фактично зробив спільним парламент. До речі, той же Петро Порошенко очолив бюджетний комітет тоді в якості опозиціонера, як представник "Нашої України". Чи не здається тобі, що зараз при бажанні забрати і уряд, і фактично весь парламент можна паралізувати насправді діяльність парламенту? Бо це постійні голосування за законопроекти. І вже зараз – в останній раз – коаліція зібрала лише 227 голосів. Чи не є розуміння, що уряд повинен бути з тріади "помаранчевої", а парламент повинні вирішити всі п’ять сил, які там є? Потрібно навчитися ділитися і з опозицію зокрема.

Андрій Шевченко: Насправді відповідь на це питання є у регламенті, який змінила Верховна Рада за десять днів до виборів. Там сказано про те, що позиції у керівництві комітетів діляться пропорційно. І я справді думаю, що якщо опозиція матиме посади заступників керівників комітетів, то це дуже дієвий важіль, щоб контролювати роботу майбутньої коаліції. Притому є певні органи влади...

Олесь Доній: Кучма був більш демократичним. Він запропонував опозиції керівництво комітетів, а ти готовий запропонувати лише заступників керівників комітетів.

Андрій Шевченко: Я не хочу з тобою обговорювати демократичність Кучми, якщо щиро. Але є точно важливим, що я думаю, що є...

Вадим Карасьов: Не було ж коаліції, не було опозиції, не було...

Андрій Шевченко: У чому я погоджуся з Олесем? Що точно є певні структури, які за своїм покликанням, за своїми функціями повинні контролювати роботу влади. Одна з них – це Рахункова палата. Можемо говорити і про інші інструменти. Я сподіваюся, що ми це ще почуємо. Тому однозначно, що ті моменти, які можуть допомогти владі працювати чесно, якісно та швидко, треба робити. Але інше діло – можливо, ми зараз від Євгена Петровича почуємо логіку цієї політичної сили, – коли та партія, яка може бути в опозиції, починає роботу в новому парламенті старими методами... Це виривання мікрофонів, якісь фантастичні пікети, цей парад суверенітетів, який виставляє на посміх людей від всієї політичної сили. Тому що коли в Феодосії зірваний курортний сезон, то колись комусь доведеться відповідати за це. Якщо депутати місцевих рад у східних обласних радах зараз виявилися в ролі тих людей, чиї дії оскаржує Генеральна прокуратура, або чиї дії будуть судом визнані незаконними, то це, мабуть, неефективний шлях. Тому погоджуюся. І будемо шукати формулу.

Савік Шустер: Вадим Карасёв...

Вадим Карасьов: Я не збираюся сперечатися ні з ким, але все ж таки хочу, щоб зважили на одне. Цей парламент в іншій політичній системі, в нього інша політична структура. Тут справа не в тому, хто демократичний, а хто не демократичний. Буде стійка більшість – вона бере політичну відповідальність. До речі, якщо буде підписана коаліційна угода, то вони будуть голосувати. Тому що політичні сили, які ввійдуть у коаліцію, розуміють, що вони є заручниками виборців, які чекають. І якщо ця – "помаранчева" – коаліція не відбудеться, то тоді повернеться до влади Партія регіонів – і надовго. І це буде стримувати "помаранчеві" політичні сили на те, щоб ці розбірки закінчилися. Все – ми вже в іншій епосі живемо. Хіба ми не бачимо, що, можливо, президент хотів би іншу коаліцію, але виборці давлять. У нас сьогодні політика мас. Еліти сьогодні стримані. Вони можуть діяти тільки в коридорі можливостей, які задають люди. І це ми бачимо в цій програмі. Тому давайте... Це порівняння з епохою Кучми – воно, як кажуть, шкутильгає. Не на одну шкутильгає, а на дві ноги. Це інша політична система, інший парламент, інша політична структура. І головне – я не кажу, що цей уряд буде кращий чи якісніший, але це буде точно уряд політичної відповідальності. Якщо він буде поганий, то він буде відповідати перед виборцями на чергових або позачергових виборах.

Андрій Шевченко: Не буде...

Савік Шустер: Адам Мартынюк...

Адам Мартинюк: Я зараз, Андрію, задам вам запитання, але, повірте, не можу стриматися від тої дискусії, яка розгорнулася тут між політологами. Я підтримую Донія. Повірте, що не буде відповідальної коаліції. Перший раз за прем’єр-міністра Тимошенко скільки проголосувало? 386. Через півроку що сталося? Скільки голосів? А зараз буде не більше, як 226. А може, і цих 226 не буде. І на першому ж голосуванні про земельні кодекси, про які говорив Цушко, не буде коаліції, не буде відповідальності. Прем’єр – це не те, що ви думаєте, що є на Заході. Андрію, скажіть мені, будь ласка... Поживемо – побачимо. Повірте, що я в цьому питанні більше правий, ніж ви. Повірте моєму досвіду...

Вадим Карасьов: Це називається мінімально виграшна коаліція...

Адам Мартинюк: Це дуже добре. Ви політолог, ви читаєте книжки, а я бачу життя парламенту...

Вадим Карасьов: А лучше книжки читати...

Адам Мартинюк: Да, читайте книжки, а я буду дивитися на життя. Читайте...

Вадим Карасьов: Це називається мінімально виграшна коаліція – 226 голосів. І воно буде постійно. А можна було при Кучмі мати і 300 голосів, але це були одноразові, дифузні... Як угодно це можна назвати...

Адам Мартинюк: А це буде напівразове... У мене запитання до Андрія...

Вадим Карасьов: Тому читайте... Я взагалі, знаєте, розказую таку байку. Коли естонці в 90-му році починали писати Конституцію, то вони виписали естонського політолога з Прінстона. Він читав лекції естонським депутатам. І тоді вони писали нормальну Конституцію, а не так як у нас – ліплять Конституцію як завгодно. Тому я намагаюся...

Адам Мартинюк: Я зрозумів так, що ви напрошуєтеся прочитати лекцію парламентаріям.

Андрій Шевченко: Я боюся загубитися у цьому змаганні. Просто в коефіцієнті інтелекту та знань політології...

Адам Мартинюк: Я хочу запитання поставити.

Василь Цушко: А я хочу реплику дать. В связи с тем, что я единственный тут присутствующий представитель, участвующий в переговорах, то я вам скажу: всё, что говорит господин Карасев, записано в регламенте коалиции. И там только жёсткие голосования. И он прав – это будет 226, но это будет голосование.

Адам Мартинюк: А присутніх в залі скільки буде, коли буде 226?

Василь Цушко: Столько, сколько надо.

Адам Мартинюк: Да, сколько надо рук.

Андрій Шевченко: Адаме Івановичу, говоріть...

Адам Мартинюк: Так. Андрію, скажіть, будь ласка: чи в вас на 31-му році буде такий же оптимізм, якщо в цю секунду ви щиро вірите, а 26-го березня... Ще щиріше вірите зараз. Все-таки це буде міф і ілюзія. Такий же настрій залишиться?

Андрій Шевченко: Адаме Івановичу, по наростаючій. Оглядаюся на життя – і тільки додається оптимізм. І я поясню чому. Я поясню чому одним реченням, Савік. Тому що я дивлюся зараз на життя навколо – і я знаю, що насправді ключовий конфлікт не між Партією регіонів, комуністами з одного боку та нашою трійкою з іншого боку, а це конфлікт між минулим і майбутнім, між методами, які працювали вчора і позавчора, і методами, які будуть працювати завтра. І тому я знаю, що переможуть ті, хто думає про майбутнє. І це те, про що ми сьогодні могли б говорити.

Адам Мартинюк: Ви скажіть, хто з вашої трійки працює вчора.

Андрій Шевченко: Не хочу переходити на поіменно, але скажу...

Адам Мартинюк: Тому що в вас конфлікт. Не між нами, а в вас конфлікт...

Андрій Шевченко: Я скажу чесно, що в усіх п’ятьох політичних силах, я допускаю, є люди, які дуже по-різному бачать життя і дивляться на світ. Я не роблю тут ілюзій. Я не хочу казати, що в "помаранчевій" коаліції ми маємо 243 стратега.

Василь Цушко: Демократической...

Андрій Шевченко: Не це обговорюємо. Питання в тому, хто якими методами буде працювати. Це спільне рішення. Воно зараз вимальовується, воно на поверхні, воно здійсниться.

Савік Шустер: Ирина Погорелова...

Адам Мартинюк: На наступній "Свободі слова" давайте повернемося до цієї теми...

Ірина Погорєлова: Андрію, я вітаю тебе, звичайно, з днем народження. Але я хочу тобі сказати як людина старшого віку, що від молодого покоління – і в тому числі й політиків, які прийшли з журналістики – ми всі – ось я особисто – чекаємо все ж таки не стільки тих емоцій, за які ми лаємо старе покоління, що воно підміняє їх, а прагматизму і чіткості формулювання. Ось якщо ти маєш цікаву таку інформацію про те, про що вони там домовилися, то скажи, будь ласка... Я вже не питаю, хто там спікер, але я питаю інше... То хто ким керує? Уряд парламентом чи парламент урядом? І чи є там питання – голосується чи ні – програми уряду? Я думаю, що це питання зрозуміле. Тому що уряд, чия програма проголосована, – він виходить з-під керівництва всіх. Дякую.

Андрій Шевченко: Головний результат сьогоднішнього дня... Можливо, колеги з "Нашої України" і соціалістів доповнять. Ідеологічна частина, та, яка стосувалася таких питань як земля, як НАТО – ми можемо і продовжити список, – вона знята...

Ірина Погорєлова: Ні. Хто задає тон?

Андрій Шевченко: Я почув питання.

Ірина Погорєлова: Ні. Так давай чітко, щоб коротше було.

Андрій Шевченко: По регламенту, я думаю, ми почуємо відповідь завтра. Я знаю, що завтра о 12:00 вони збираються далі. І я думаю, що завтра ці питання можуть бути знайдені...

Владислав Каськів: Якщо дозволите...

Савік Шустер: Владислав Каськив...

Владислав Каськів: Я дякую Андрію за хороші новини. Він, до речі, все життя був носієм хороших новин... І позитивних теж. Сподіваюся, що він таким і залишиться. Але це тому, що він у це щиро вірить, щиро хоче це зробити. На жаль, навіть у тій політичній силі, яку він представляє, не всі так оптимістично та щиро налаштовані на результат. І я переконаний, що цього не станеться, що, на жаль, цей оптимістичний сценарій не збудеться з одної причини. Всі, хто сьогодні домовляється, хто виходив з того будинку, потискають руки одною рукою, а другою тримають дулю в кишені. І причина в цьому одна. Розумієте? Бо ми вже знаємо прізвище прем’єр-міністра – чи можемо знати – і голови парламенту. Але ми ще не знаємо, чи домовилися вони про те, що буде приватна власність на землю чи ні, буде Україна вступати в НАТО чи ні. І коли дійде мова до цих голосувань у рамках цієї коаліції... А цей ряд можна продовжити. Я не кажу, що добре, що погано, а просто цієї спільної думки немає. І тому це не станеться – тому що кожен і далі думає, як когось надурити. Останнє... І на превеликий жаль, влада змінилася, але покоління все-таки не змінилося. Тому що не дивлячись на те, чи "помаранчеві", чи "блакитні", чи навіть "червоні", але все-таки вони представляють у переважній більшості старе, комуністичне, покоління. Крім Шевченка, звичайно...

Андрій Шевченко: Я коротко відповім. Влад, просто знаючи твоє дуже уважне ставлення саме до концептуальних речей, я сказав, що крапка в цьому сьогодні поставлена. І я думаю, що ти це почув і від пана Цушка – що і по таких, дуже проблемних, речах як НАТО є формула. І вона дуже проста. Я думаю, що вона сподобається всім присутнім у залі – референдум, а після цього може бути рішення... І по землі теж. Ці речі є. Тому це колосальний здобуток. І я закликаю це помітити і просто порадіти за цих людей, що вони просуваються.

Савік Шустер: Коротко, пожалуйста...

Вадим Карасьов: Я хочу коротко поздоровити Андрія з днем народження. Але поздоровити і нас, бо тут ось зараз народився новий і в майбутньому серйозний політик – це Андрій Шевченко... Це нове покоління – і на нього, на це покоління, і на Андрія можна покладати великі надії. Дякую.

Адам Мартинюк: Але щоб він зірковою хворобою не захворів...

Савік Шустер: Да, но... Спасибо, Андрей.

Андрій Шевченко: У футболі 11, тому я думаю, що треба про дуже велику команду говорити. Дякую.

Савік Шустер: Евгений Кушнарёв, пожалуйста... Народный депутат, заместитель председателя фракции Партии регионов в Верховной Раде. Господин Кушнарёв, вы как? Вы хотите сказать людям что-то?

Євген Кушнарьов: Да. Если можно, то две-три минуты... Прежде всего не могу не сказать самые добрые слова Андрею. Это действительно политик в будущем, хотя и прекрасно стартовавший уже и сегодня. Меня прежде всего подкупает его искренность и неиссякаемый оптимизм. Мы все когда-то были такими, хотя, честно говоря, в жизни всё не так просто, как думается и хочется. Может быть, с позиции несколько более старшего и опытного политика позволю тебе – извини, что сказал "тебе" – вам, коллега, высказать своё несогласие. На самом деле вам, наверное, очень хотелось бы – это очень красиво – говорить о том, что сегодня конфликт в Украине между старым и новым. Ничего подобного. Это иллюзия. На самом деле глубокий и очень опасный конфликт сегодня у нас в обществе. И он базируется на цивилизационных отличиях, на отличиях в жизненных ценностях двух половин Украины. И это очень серьёзно, и это очень тревожно. И мы, политики, – и опытные, и молодые – должны объективно это видеть и оценивать. И надо думать всё время, и надо работать всё время на то, чтоб эти противоречия сначала сгладить, а потом, может быть, свести к самому возможному минимуму. Второй конфликт – и в этом тоже нет ничего как раз страшного – он в самой политической элите, которая формировалась и воспитывалась в эпоху Кучмы, которая, в принципе, заражена одними и теми же бациллами, которая по большому счёту ничем друг от друга не отличается. И в основе этого конфликта нескончаемая борьба за власть или, грубо говоря, за портфели, борьба за экономические интересы. Это то, что правит миром, если это решается цивилизованно, и это то, что разрушает общество, приводит к столкновениям и даже к гражданским войнам, если элита не в состоянии выполнить свою миссию. Поэтому меня не тревожит сложность процесса создания коалиции в парламенте. Тем более что если бы этот процесс происходил с участием новых фигурантов. Но меня очень тревожит, что коалицию создают все те, кто уже один раз претендовал быть сильной командой, кто уже один раз много чего пообещал – и новую власть, и честные отношения, и сильную экономику, и эффективную социальную политику, и мир в Украине, и добро всем людям. Где всё это? Что через год с небольшим осталось от этих обещаний?

Савік Шустер (звертаючись до аудиторії): Господа... Господа, несмотря на то, что... Стойте... Несмотря на то, что в студии Андрей Шевченко, мы не на стадионе. Хорошо?

Євген Кушнарьов: Несмотря на то, что у меня ослабший голос, я всё-таки смогу сказать всё, что я думаю. Поскольку сегодня я впервые в студии "Свободы слова", где впервые нет свободы слова. Во всяком случае попытки... И это тоже беда Украины, потому что это разные люди. И мы уже не хотим друг друга слушать...

Савік Шустер (звертаючись до аудиторії): Я вас прошу...

Євген Кушнарьов: Но в Украине миллионы людей, которые не только хотят это слушать, но и которые счастливы это слушать...

Савік Шустер (звертаючись до аудиторії): Я вас прошу, позвольте человеку договорить...

Євген Кушнарьов: "Оранжевая" коалиция никогда не будет эффективной. Даже если состоится...

Вадим Карасьов: Никогда не говорите "никогда".

Євген Кушнарьов: Я говорю то, в чём я абсолютно уверен. "Оранжевая" коалиция не будет ни долгосрочной, ни – в этом составе – эффективной, потому что внутренние противоречия среди трёх этих сил такие мощные, что вам их не удаётся уже спрятать никаким образом. Вы за это время наговорили друг другу столько оскорблений, что после этого порядочные люди рядом не садятся. Вы привели власть к абсолютному хаосу. Вы мне скажите: где ещё во власти мы видели, чтобы губернаторы судились со своим президентом, чтобы министры бежали из Кабинета Министров в депутаты, чтобы прокурор требовал от своего начальника – Генерального прокурора – возбудить уголовное дело против министра внутренних дел? Это эффективная власть? Это дружная команда? Я хочу напомнить то, что, может быть, не все знают... Или не обращают внимания. Ведь это только видимость, что договариваются три политических субъекта. Но в "Нашей Украине" шесть партий – и там тоже серьёзные противоречия. В БЮТе три партии. А ещё плюс социалисты. Итого десять партий. Политологи, назовите мне хоть одно государство Европы, в котором бы десять партий создали устойчивую и долгосрочную коалицию. Таких примеров нет. Создавайте. Мы вам не мешаем. Нас не страшит быть в оппозиции. Я не хочу никаких портфелей – и вы это увидите. Я буду эффективно работать в оппозиции и защищать интересы миллионов моих сограждан. И они будут мне аплодировать, а не затыкать рот, как они аплодируют нашему лидеру Януковичу, аплодируют Партии регионов, которая победила на этих выборах. Но у вас не получится, пока вы не поймёте, что вы можете представлять интересы только части Украины. А интересы всей Украины можем представлять только мы – все пять сил, пришедшие в парламент.

Савік Шустер: Василь Цушко... Секундочку... Я людей попрошу... Дорогие люди, я очень вам благодарен, что вы приехали издалека, что вы не спали, что вы уставшие. У вас будет возможность высказаться вот у этих микрофонов буквально через несколько минут. И вы скажете всё, что вы думаете. Но позвольте человеку, который у микрофона, выразить себя, потому что иначе это и вправду не свобода слова. Это не свобода слова, а это площадь. Мы – не площадь, а телевизионная программа. Я вас очень прошу...

Василь Цушко: Савик, спасибо. Можно?.. Уважаемые друзья – я обращаюсь к студии, – вы знаете, парламент избирается для того, чтобы депутаты дрались, чтобы не было гражданских войн. Вы нас критикуете, что мы дерёмся? А мы дерёмся, чтобы вы не дрались... Поэтому у меня просьба. Я прошу вас всех – чьими сторонниками вы бы не было, – потому что у вас есть самый демократичный аппарат в руках. Вот показывайте: поддерживаете вы Кушнарёва или нет. А то вы нас критикуете, что мы там дерёмся, ломаем микрофоны, а сами начинаете стучать. Я прошу вас... А сейчас реплика к Евгению Петровичу. Вот именно при существовании такой критики и такой оппозиции будет существовать коалиция. Вы нам не будете давать ошибаться. Спасибо...

Євген Кушнарьов: Ноу коментс...

Савік Шустер: Владимир Петрович, пожалуйста...

Володимир Стретович: Шановний Євгене Петровичу, ви почали свій виступ з розколу – що Україна різна в своєму сприйнятті, в реалії. І вона дійсно стала радянською в 17-му році, коли банди Муравйова задушили Центральну Раду, а друга стала в 45-му році, в 50-му році. Дійсно це є. Але ви підсвідомо ділите її. Я пригадую виборчу кампанію, склад на виставці, де я колупався у ваших листівках, де було три сорти України. Це ваше ноу-хау, це росіяни привезли, щоб на цьому зіграти. А звідки з’явився третій сорт, що був відведений начебто для Донецька? Тому що криміналітет, який прийшов у 90-тих роках... Я прочитав і всім раджу почитати книжку "Донецька мафія", тому що ви багато зрозумієте про те, як утворився цей клан на території України. І тепер вони хочуть узаконити все це. Та не буде цього, Євгене Петровичу. Україна буде соборна і єдина. Повірте, що ми цього не допустимо...

Євген Кушнарьов: Украина действительно будет единой. В этом у меня нет сомнений, потому что вы не сможете единолично управлять Украиной. Всё равно мы – самая сильная и самая крупная партия и фракция в парламенте – будем серьёзнейшим образом – независимо от того, в оппозиции или в коалиции, – влиять и на внешнюю, и на внутреннюю политику Украину. Это неизбежно. И мы никуда не исчезнем. Ни в космос, ни в другое государство вы нас не отправите. И в тюрьмы вы нас тоже уже не посадите.

Савік Шустер: Пожалуйста...

Олесь Доній: Пане Євгене, у вас дуже зараз виграшна така позиція. Тобто коли є сварки та суперечки в "помаранчевій" коаліції. Можна зовсім по Конфуцію. Він казав, що не треба брати участі в помсті, а можна просто сидіти на березі річки та чекати, поки пропливуть там трупи твоїх ворогів. Ось ви спокійно можете зараз нічого не робити, а чекати, коли не вдасться "помаранчевій" коаліції – через півроку чи через рік, як ви прогнозуєте, – і тоді буде ваш формат. І частина в "Нашій Україні" погоджується на це, і ви пропонуєте цей формат – формат Партії регіонів і "Нашої України". Але ви ж розумієте, що якщо "Наша Україна" коли-небудь – через рік чи через два – погоджується на такий формат, про який ви плануєте, про який ви говорите, то це означає, що у них випадає посада президента. Президент хоче бути – за твердженням його найближчого оточення – президентом і на другий термін. Це означатиме, що він готовий буде поміняти електоральне поле. Нагадаю, що обидва президента вже так робили. І Кравчук у 91-му році обирався спочатку від російськомовного краю, а в 94-му перейшов на україномовний, і Кучма робив те саме. Так от чи готові ви, наприклад, якщо ви робите таку угоду з "Нашою Україною" через рік чи через два – про велику коаліцію, – закликати свій електорат – ви як Партія регіонів – закликати проголосувати за президента Ющенка? І як ви думаєте: чи підтримає вас ваш електорат? Тобто проголосувати за Ющенка...

Євген Кушнарьов: Давайте по порядку. Я начну с последнего, потому что это самое простое. Меня лично – я думаю, что и Партию регионов, – проблемы второго срока президента Ющенка абсолютно не волнуют. Мы даже и в кошмарных снах об этом не думаем. Точка зрения о том, что нам выгодно посидеть на берегу, действительно существует. Более того, я не скрываю, что сторонники этой позиции есть и в нашей партии. Но подавляющее большинство нас – людей, которые отдали много сил и лет работе на государство, – не приемлют такой позиции. Мы знаем, что делать, мы можем делать. И мы не можем спокойно наблюдать на эти беспомощные конвульсии в течение полутора лет и сейчас в течение двух месяцев. Поэтому мы не мешаем созданию коалиции. Я это много раз подчёркивал, и об этом говорил Виктор Фёдорович Янукович постоянно. Но мы, видя вот эти бесплодные усилия, это бесконечные обещания, эти взаимные обманы и обвинения, говорим: "Друзья, нам это всё надоело. И мы видим, что в ваших фракциях немало людей, которым это тоже надоело". И мы им говорим: "Бог с ним, пусть формируют коалицию. Давайте мы в полном соответствии с Конституцией займёмся налаживанием работы Верховного Совета. Соберёмся те, кто так думает – и нас наверняка будет больше, чем 240, – изберём руководство Верховного Совета, сформируем парламентские комитеты и обеспечим эффективную работу Верховного Совета. А вы создавайте коалицию, создавайте коалиционное правительство, если у вас это получится".

Володимир Стретович: Евгений Петрович, вы в партии пришлый человек. Вы пришли конъюнктурно перед выборами. Вступили, но год назад... Полгода назад...

Євген Кушнарьов: Я вступил добровольно в партию. Все когда-то пришлые... Вы тоже в "Нашей Украине" пришлый...

Володимир Стретович: Нет. Я имею свою партию. Я её создаю, я её развиваю. Это большая разница. Ви сказали про Віктора Федоровича Януковича. А мене виборці в Хмельницькому питають: "А коли можна Віктора Федоровича побачити по телевізору?" Щоб не ви як заступник говорили, а лідер партії висловлював свою позицію, щоб ми мали можливість задати йому запитання. Бо ви лише заступник, ви не голова партії.

Савік Шустер: Тогда же, когда мы увидим в этой студии господина Еханурова... Он первый номер в списке...

Володимир Стретович: Він не голова партії.

Євген Кушнарьов: Я даже не вижу смысла это комментировать. Я занимаюсь тем, чем мне поручено заниматься в партии. Это для меня и честь, и ответственность. Виктор Фёдорович Янукович за время избирательной кампании провёл несколько сот встреч и более 50-ти телевизионных эфиров. Вот после последних событий – седьмого числа, когда вы быстро сбежали с парламента, – он провёл летучую пресс-конференцию, где были десятки камер. Он давал комментарии, он объяснял нашу позицию, он вчера давал комментарии, когда посещал авиационную выставку. Он это делает регулярно. Выходить на междусобойчики? Мы считаем, что это не дело для лидера партии. Мы его бережём для серьёзных государственных дел. А я потренируюсь с вами...

Савік Шустер: Андрей Шевченко...

Андрій Шевченко: Я зрозумів, що на летючу прес-конференцію, мабуть, тільки летючі голландці заходять, щоб відмітитися і зникнути.

Євген Кушнарьов: Андрій, ви ж завжди як журналіст цінили якраз можливість оперативно запитати когось.

Андрій Шевченко: Тому перед тим я запитаю вас. Те, що ми чуємо, вже тягне, мабуть, на такий, повноцінний, підручник за вашим авторством "Як формувати коаліцію". І яким конкретним результатом ваша партія, яка перемогла на виборах, тому що отримала арифметичний результат колосальний, може похвалитися на сьогоднішній день, на дев’яте червня? Що ви зробили для того, щоб сформувати коаліцію?

Євген Кушнарьов: Ви знаєте, от давайте без докорів. Я, поважаючи вас і люблячи, знаючи українську мову, вам відповім так, як ви запитували...

Володимир Стретович: А мені російською відповідали.

Євген Кушнарьов: Тут є проблема... Тут є проблеми. Хоча я завжди кажу: "Хто не розуміє, то я можу синхронно перекладати з української на російську, з російської на українську". Андрію, якраз об’єктивна проблема сьогоднішнього моменту в Україні полягає в наступному. По-перше, ми не підготувалися. І це – повірте, я щиро кажу – це в першу чергу провина президента. Ми не підготувалися до початку роботи в форматі парламентсько-президентської країни. У нас нема відповідної нормативної бази. Ми не визначили низку дуже важливих питань, які, коли вони внормовані, автоматично вирішуються. Ви би два місяці навколо прем’єра не вели балачки, бо це повинно було бути записано нормативно. І багато інших питань теж. І там повинно було б записано бути – чи на рівні досвіду, що також дуже важливо, – що право першої руки, право на перші кроки по формуванню коаліції – так завжди в світі – має та партія, яка набрала відносну більшість голосів. Вона офіційно звертається до інших. Якщо вона офіційно отримає відповідь: "Ми з вами коаліцію не будуємо", – якщо всі бачать, що цих відповідей достатньо для того, щоб сказати: "Ви не можете сформувати коаліцію", – то тоді це право переходить по черзі іншій за кількістю мандатів партії. Це норми політичного життя світу і Європи в першу чергу.

Андрій Шевченко: У вас це право – першими – ніхто не забирав. Чому ви не скористалися ним?

Євген Кушнарьов: Так вночі президент сказав: "Коаліція буде тільки "помаранчева". І він грає на чужому полі, хоча не має сьогодні за Конституцією права безпосередньо включатися в цей переговорний процес. Але ви самі побігли. Ви – це блоки, а не особистості – побігли до нього: "Батька, зроби щось, бо домовитися не можемо".

Василь Цушко: И ваш тоже был там. Все пятеро были. И Симоненко был. Поэтому не надо... Был и Симоненко, и Янукович, и Мороз, и Тимошенко – все были.

Євген Кушнарьов: Вы втроём туда ходите утром и вечером. Утром женитесь, а вечером разводитесь.

Адам Мартинюк: Зовсім з інших мотивів була зустріч у нас з коаліцією. Тому не треба пересмикувати. Не треба.

Василь Цушко: То не ваш? Все бежали туда.

Володимир Стретович: А Вадим Іванович сидить напроти... Я одну репліку, вибачте... Якраз при підготовці змін до Конституції така норма була записана – як ви і казали, Євгене Петровичу. Але чомусь вона в останній текст не попала.

Євген Кушнарьов: Вадим Іванович як юрист не може не погодитися зі мною. Це безвідносно до того, хто буде перемагати.

Савік Шустер: Я прошу очень коротко, потому что уже время заканчивается...

Вадим Карасьов: Два политологических тезиса. Первое: относительное большинство – это большее меньшинство. Это не большинство, а это большее меньшинство. И второе: если блок Тимошенко всё-таки монолитный блок, то мы три партии вычёркиваем, – значит, у нас семь партий получается. Да? Если допустить, что "Наша Украина", социалисты и Блок Юлии Тимошенко. Была семипартийная коалиция в Словакии – правительство Дзуринды. Многопартийная коалиция, которая, в общем-то, неплохо выполнила свои задачи. Это политологическое уточнение. Сравнение Кучмы и Ющенко – это совсем разные президентуры. Постсоветский президент и идеологический, ценностный президент... У него ценности свои. Ему поменять – Ющенко – будет трудно свой электорат. Он это просто не сможет сделать. Да и электорат этого не сделает. Восточная Украина никогда не проголосует за Ющенка. Поэтому смены электоратов у президентов, движения с Запада на Восток, с Востока на Запад не будет. Сравнение опять хромает.

Савік Шустер: Ирина Погорелова, я не думаю, что вы хотите комментировать это...

Ірина Погорєлова: Євгене Петровичу, нормативна база є для одного рішення, про яке ви дуже добре говорили останні три дні. Ви казали, ваша фракція казала, багато людей казало, що вже потрібні нові вибори парламентські, тому що не видно вже кінця тут. Я не помиляюся?.. І ви також говорили про те, що треба робити вибори. Так от є заперечення про те, що розпустити... Вам саме заперечували – що не може, крім президента, ніхто розпустити. Є норма. Якщо більше 150-ти депутатів складаються свої мандати, то парламент перестає бути конституційним – і будь ласка, вибори.

Адам Мартинюк: Є таке...

Вадим Карасьов: Є така норма...

Адам Мартинюк: Вибачте. Є така норма, але для того, щоб 150 мандатів забрати, то треба, щоб 226 депутатів проголосували.

Ірина Погорєлова: Проголосували, правильно. Якщо є зацікавлені, то вони проголосують.

Адам Мартинюк: Я хотів би побачити...

Ірина Погорєлова: Я хочу сказати, що у вас прекрасні рейтинги. І прекрасні рейтинги у БЮТ. Тобто перспективи шикарні створити новий парламент. Такі, як на початку були перспективи конституційну більшість тут скласти. Питання...

Євген Кушнарьов: Ирина, я...

Савік Шустер: Всё, всё...

Адам Мартинюк: Перших п’ять виведуть, а решта залишаться.

Ірина Погорєлова: Це питання про політичну волю... Вам не дають створювати коаліцію, але створити це, зробити це ви прекрасно можете. І ось запитання...

Євген Кушнарьов: Я отвечу вам очень просто. Нас, Партию регионов, роспуск парламента и новые выборы абсолютно не страшат как партию. Мы уверены, что мы на повторных выборах наберём на пять-шесть процентов голосов больше – и у нас лично будет большинство. Но мы ответственная политическая сила. И мы ещё не исчерпали всех возможностей для налаживания конструктивной работы Верховного Совета. Поэтому я, видимо, как бы отказываясь от заключительного слова, сразу говорю вам и всем присутствующим телезрителям. Если 14-го числа не будет объявлено о создании "оранжевой" коалиции, то мы предъявим межфракционное большинство и начнём избирать руководство парламента, формировать парламентские комитеты. Мы обеспечим нормальную работу высшего законодательного органа страны. А президент с правительством, которое на подвесе и исполняет обязанности, пусть разгребают то, что они натворили за полтора года.

Савік Шустер: Спасибо. И вы это будете делать 14-го июня?

Євген Кушнарьов: Мы будем делать это 14-го, сразу после того, как они в очередной раз попросят перерыв.

Савік Шустер: Спасибо... 14-го июня, значит.

Євген Кушнарьов: Нет. Мы просто будем всех здравомыслящих людей, ответственных людей, прагматичных людей просить подумать об Украине, а не о своих партийных вожаках, и заняться делом.

Савік Шустер: Спасибо, господин Кушнарёв... И я прошу людей проголосовать – раз уже дискуссия прошла – по тому же вопросу. 59 процентов в начале программы сказали, что сможет новый парламент управлять страной. Вот тот же вопрос сейчас, после дискуссии. Сможет управлять новый парламент страной – кнопка "один", не сможет – кнопка "два". Нажимайте, пожалуйста... Нажимайте, потому что от вас зависит итог нашей сегодняшней программы... Не работает? (звертаючись до глядача в студії) Тогда скажите... Значит, 60 процентов.

Євген Кушнарьов: Это Савик его убедил. Не мы с вами...

Савік Шустер: Я?.. Итак, 60 процентов считают, что сможет парламент управлять, а 40 считают, что нет. Я надеюсь, что этот сериал мы не продолжим 14-го числа. Я хочу посмотреть сборную Украины, честно говоря... Мы подводим итоги. Зрители становятся участниками. Пожалуйста.

Глядач у студії: Елена, город Херсон. У меня замечание ко всем депутатам: перестаньте устраивать подобные тяжбы и наконец начинайте работать и воплощать в жизнь все те обещания, которые вы давали перед и во время выборов.

Глядач у студії: Уважаемые господа, сидящие по левую руку, вы не первый день и не первый год при власти, и поверьте мне, у народа Украины никакой веры вам нет – вы вчерашний день. Я приветствую таких людей, как Шевченко, и те 60 процентов, которые пришли в Верховный Совет. Я верю, что они поднимут Украину.

Глядач у студії: Я представник Західної України. Друзі комуністи і пан Кушнарьов, скажіть, будь ласка: якої ви України хочете? Хоча це і так все видно.

Глядач у студії: Херсон, Старунский. Депутаты, я очень рад и хотел бы, чтобы вы действительно начали уже работать, чтобы вы думали о детях, которые должны сейчас в лагерях отдыхать – а лагеря у нас пустые. Помните о том, что как вы относитесь к детям, так они будут к вам относиться, когда вы уйдёте на пенсию.

Глядач у студії: Я звертаюся до Сходу і Заходу, і особливо до Кушнарьова, в нас немає дві України – в нас є одна Україна. І помиріться, подайте один одному руку, і будуйте багату щасливу Україну. Місто Луцьк.

Глядач у студії: Правильно. Покуда коалиции не будет из коммунистов и "Регионов", Украина будет разделена. Одна коалиция "оранжевая" не справится. Товарищи, народ сейчас не верит в коалицию. Потому что президент обманывает.

Глядач у студії: Світлана Муштенко, місто Київ. Товариші комуністи, просимо не каламутити воду у чистій Україні. Друге, що я хочу сказати: в уряді повинні бути такі, як Шевченко, Каськів і Доній.

Глядач у студії: Проблема языков – это вообще-то конёк определённых партий. Нужно уже действовать, потому что народ ждёт от вас действий с чувством, с толком и с расстановкой.

Глядач у студії: Сергій, Дніпропетровська область, представник БЮТ. Я із задоволенням почув сьогодні новини від Андрія Шевченка. Вітаю вас, шановний. Щиро вірю в скору і успішну роботу коаліції демократичних сил.

Глядач у студії: Рівненщина, Володимир. Шановні депутати, досить відпочивати, скоріш добавляйтесь і творіть закони на благо нашої України.

Глядач у студії: Николаев. Я хочу сказать, что нельзя делить Украину на две части, но всё же высказаться имеет право каждая политическая сила. Будем же их уважать.

Глядач у студії: Наш колектив санаторію "Червона калина" якраз саме займається не тільки оздоровленням, а й об’єднанням. Це говорять наші відпочиваючі. А ви почніть працювати – нам буде легше.

Глядач у студії: Александр, Ровно. К сожалению, сейчас процесс формирования коалиции напоминает больше ситуацию из басни: а вы друзья как не садитесь, а в музыканты не годитесь.

Глядач у студії: Пенсионерка Копитова, Днепропетровская область. Может быть, буду не права, но хочу сказать: эти коалиции, наверное, создавать следует до выборов.

Глядач у студії: Владимир, Николаев. Лично я проголосовал за то, что новый парламент вряд ли сможет работать, но так как всё-таки я оптимист, у меня к вам есть такое пожелание: слишком уж вы разнобокие, но соберитесь, договоритесь, и работайте вместе с оппозицией.

Глядач у студії: Киев, Валентина. Господа депутаты, подумайте, пожалуйста: будет стоять на коленях или будет развиваться, расти и приумножаться наша красивая могучая страна Украина? Спасибо.

Глядач у студії: Олег, Київ. Знаєте, в одній книзі написано: що саме дорожче на Землі – це є людина. Дорогенькі, живіть для людей, тому що найдорожче – це люди. І не обсуждайте один одного, а об’єднайтеся, і живіть. "В чём сила, – знаете, такая фраза, – сила в правде". І в правді, яка у ваших серцях, а не на устах.

Савік Шустер: Спасибо. Это был наш свободный микрофон. Наша аудитория была поделена по географическому принципу: Юго-восток, Запад и Центр. Сейчас мы посмотрим, какие высказывания объединяли сегодня Украину. Вот кто автор этих высказываний, и когда они были произнесены в программе. Итак: первое высказывание, которое объединило.

Владислав Каськів (фрагмент запису): Який би уряд не був сформований – він ні до яких змін не приведе. Чи великий, чи маленький. Проблема в тому, що стало всім очевидно, що недолугість того покоління старого політичного і неспроможність приймати будь-які рішення, а тим більше відповідати за свої дії – навіть якщо вони помилкові.

Савік Шустер: Эти слова Владислава Каськива – мы видим – получили наибольшую поддержку на Западе, но и Юго-восток, и Центр тоже, в принципе, с ним соглашались, но не так ярко, как Запад. Ещё одно высказывание, которое объединило Украину.

Василь Цушко (фрагмент запису): Моя логика и логика сегодня, в принципе, всего политсовета такая: есть три политические силы. "Наша Украина" у нас олицетворяется – я считаю, что де-юре – нет, но де-факто её лидер Ющенко Виктор Андреевич. БЮТ – её лидер Тимошенко. Социалисты – лидер Мороз. Ющенко – президент, Тимошенко – премьер, Мороз – голова Верховной Рады.

Савік Шустер: Так. Эти слова Василия Цушко объединили народ. И вот ещё одно высказывание, которое объединило Украину.

Андрій Шевченко (фрагмент запису): Одразу скажу, що мені дуже соромно перед країною, що парламент не почав працювати. Більше того, я зараз візьму сміливість від імені всіх п’ятьох депутатів, які сидять в залі, і від всього парламенту попросити вибачення в України, що ми досі не почали працювати і виконувати те, що всім обіцяли перед виборами.

Савік Шустер: Эти слова Андрея Шевченко. Опять-таки, Запад ярче поддерживал, нежели Центр и Юго-восток. Но, тем не менее, тенденция поддержки. Итак: это всё, что мы успели сделать. Сегодня мы заканчиваем программу, а сразу после финального свистка последнего матча – Польша-Эквадор – сегодняшнего дня выйдет в эфир "Третий тайм". Эта программа об игровом дне Чемпионата мира. Мы будем анализировать матчи, мы будем анализировать судейские ошибки, мы будем связываться с Германией, проверять состояние сборной Украины – каждый вечер в прямом эфире из Германии. Сегодня в гостях у нас будет тренер молодёжной сборной Алексей Михайличенко, будут ветераны Чемпионатов мира Владимир Мунтян – 70-й год – и Олег Саленко – лучший бомбардир Чемпионата мира 94-го года в Соединённых Штатах, и многие другие. Итак, смотрите "Третий тайм".

"Телекритика",09 июня 2006 года.




Предыдущие материалы из раздела
«На скільки ефективним буде новий прем`єр-міністр України?»(ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ)
19.12.2007, 16:46
18січня Юлія Тимошенко була призначена на посаду прем’єр-міністра України. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до ...
Премьер на год
19.12.2007, 14:46
Карьеру Тимошенко решил один голосВчера Юлия Тимошенко стала премьером Украины, получив в Раде 226 голосов депутатов «оранжевой» коалиции -- «Блока ...
Карасев: Есть основания для переизбрания мэров Киева и Харькова
19.12.2007, 13:57
Политолог Вадим Карасев считает, что сейчас есть политические основания для переизбрания мэров Киева и Харькова. По словам политолога, ...
ЮЛИЯ ТИМОШЕНКО – НОВЫЙ ПРЕМЬЕР-МИНИСТР УКРАИНЫ
18.12.2007, 19:41
Избрание Юлии Тимошенко премьер-министром Украины – это свидетельство того, что в Украине складывается парламентско-электоральный механизм ...
Чат с Вадимом Карасевым на "Обозревателе", часть 2.
18.12.2007, 16:46
105. Lika: Вы говорите, что главная ошибка Тимошенко - её президентские амбиции. А может это не ошибка, а стратегия. Народ устал от ...
Украина - это геополитический бисексуал. Часть первая
18.12.2007, 14:51
Какая Россия нам нужна? Какие процессы разворачиваются в Евразии? Где место Украины в новой геоэкономической и геополитической ...
Аналитика
 Архив