Об институте Аналитика Мониторинги Блоги
   
05.07.2006, 21:54


ОП-Позиція!


Чи може Партія регіонів бути ефективною опозицією?

«Других писателей у меня нет», – казав колись товариш Сталін. Те саме можна сказати нині про українську опозицію. Іншої опозиції в нас немає. І те, що вона буде саме такою, стало відомо не сьогодні й не вчора. Про це стало відомо ще тоді, коли Ющенко переміг у третьому турі й став Президентом України.

Тільки одиниці ще тоді ставили собі питання: а що, тепер Комітет із питань свободи слова може очолити який-небудь Васильєв, який не так давно займався написанням темників? Або, наприклад, Комітет по боротьбі з оргзлочинністю – хтось із тих, котрі мали доволі сумнівне минуле?..

Представники провладних політичних сил голосно про це заговорили лише тепер і лише після того, як Партія регіонів зайняла деструктивну позицію, розпочавши на рівному місці блокувавання роботи парламенту. Чому деструктивну, запитаєте ви? Не лише тому, що заблоковано систему «Рада». У мене виникає логічне запитання: чому Партія регіонів ставить питання про статус і права опозиції тільки зараз? Адже вони мали цілий рік, щоб унести на розгляд ВР закон про опозицію, унести зміни до Регламенту тощо. Можна припустити, що Партія регіонів усе-таки вважала, що після парламентських виборів вона повернеться у владу й тому цього не робила. Ще й сьогодні, схоже, регіоналам не дуже хочеться в опозицію. Вони просто не уявляють себе в такому статусі й, переконана, не усвідомлюють, наскільки це відповідальна місія. Принаймні так є в демократичних суспільствах.

Спочатку Партія регіонів, прикриваючись Конституцією, вимагала скасування пакетного голосування за спікера та прем’єра, а також – головування в шести парламентських комітетах. Потім з’явився новий ультиматум щодо посади першого віце-спікера, а також представників у виконавчій владі та щодо права рекомендувати своїх суддів Конституційного Суду. Мати людей у виконавчі владі й бути одночасно в опозиції? Це все одно що бути наполовину вагітним. Таким чином, іще раз підтверджено тезу про те, що в опозицію їм не хочеться. Партії регіонів потрібна реальна влада. І вона добиватиметься її будь-яким шляхом. І розпуск парламенту в цьому контексті видається не такою вже фантастикою. Тільки тепер до цього можуть призвести дії Партії регіонів. Представники цієї політичної сили навіть не приховують, що нові вибори їм на руку. Адже тоді вони можуть розраховувати на ще більшу кількість мандатів, а отже, претендувати й на формування уряду, тобто знову повернутися у владу. А що буде за таких умов із країною?

Навряд чи коректно порівнювати нинішню опозицію з колишньою (мовляв, і тоді блокували трибуни). Усе-таки колишня опозиція працювала зовсім в інших умовах – умовах сильного пресингу. Нинішня опозиція відбулася легким переляком. Більше того, днями навіть закрили справу Колесникова, що теж доволі показово. І бандити не сидять у тюрмах. І... таке інше.

Щоправда, не можна в цьому контексті не покритикувати й демократичну коаліцію, особливо БЮТ (бо саме в цієї фракції повністю безкомпромісна позиція щодо опозиції), за нерозуміння ролі опозиції. Адже Тимошенко колись особисто обіцяла, що опозиція матиме можливість контролювати владу. Тепер представники БЮТ ведуть мову про інше. Володимир Полохало, представник БЮТ, на одній із прес-конференцій сказав, що Партія регіонів не може бути опозицією, вона просто меншість, а тому не може отримати те, що просить. При цьому різницю між опозицією й меншістю він не пояснив. 

Коли сьогодні заводять мову про статус опозиції, то часто звертаються до досвіду інших країн. Причому обидві сторони. І кожна знаходить аргументи на свою користь. Але, видається мені, має значення не стільки виписана процедура, скільки традиція, яка склалася в тій чи іншій країні в питаннях стосунків влади та опозиції. Наприклад, Геральд Кречмер, розповідаючи в книжці «Фракції» про роботу німецького бундестагу, пише, що німецька Конституція не регулює правового становища опозиції й у регламенті бундестагу також не вживається поняття «опозиції». Щоправда, було рішення німецького конституційного суду, у якому підкреслювалося право на створення та діяльність опозиції. Натомість є традиція, за якою опозиції, як правило, віддають бюджетний комітет, хоча це в жодному документі не написано. Отже, Україна також має шляхом спроб і помилок виробити свою, демократичну, традицію стосунків влади та опозиції.

Олександр Мороз у своєму коментарі «БЦ» сказав, що ефективність дій опозиції залежатиме від ефективності дій влади. Очевидно, що він мав рацію: якщо опозиція сьогодні не здатна на конструктивні дії, то до таких дій повинна вдатися влада. Адже обіцяв Президент кілька парламентських комітетів (зокрема зі свободи слова) Партії регіонів. Однак до сьогодні, тобто до середи, 5 липня, коли ми готували номер, консенсус так і не було знайдено (незважаючи на зустріч усіх лідерів фракцій із Президентом). Партія регіонів продовжила блокувати роботу Верховної Ради. Більше того, її представники пригрозили вдатися до голодування, якщо демократична коаліція не піде на поступки.

Чи може Партія регіонів бути ефективною опозицією та чи є вона взагалі опозицією на сьогодні, з такими запитаннями до політологів звернулася наш кореспондент Ірина Коробко.

Коментарі:

Вадим Карасьов, Інститут Глобальних Стратегій:

– Чи сформовано у нас опозицію?

– Опозиція перебуває в процесі формування та оформлення. І цей процес закінчиться тоді, коли закінчаться вибори керівництва Верховної Ради, коли ми побачимо, на що погодяться опозиція й коаліція при розподілі комітетів.

– Чи може вона бути ефективною опозицією?

– Що таке ефективна опозиція? Це визначення припускає кілька критеріїв. Перший – це здатність  Партії регіонів брати участь у законодавчому процесі й голосувати або ж не голосувати за законопроекти, які вноситиме коаліція. Другий – наскільки ефективно Регіони здійснюватимуть контрольні функції за владою і наскільки вони будуть переконливі в критиці дій влади. Третій – наскільки Партія регіонів, будучи в опозиції, зможе реалізувати свої програмні настанови або ж шукати компромісні формули в роботі з коаліцією, щоб представляти інтереси своїх виборців, не створюючи при цьому парламентського безладу. Але якщо абстрагуватися від цього і врахувати, що фракція ПР у парламенті є найбільшою, а в коаліції існує міжперсональне та ідеологічне тертя, то опозиційні депутати, завдяки кількості, можуть створювати владі проблеми, а ПР у такому разі може стати сильним опонентом влади. Інша річ, наскільки це опонування може бути аргументованим і таким, що позитивно впливає на роботу законодавчого процесу. Багато в чому ефективність роботи ПР залежатиме від того, наскільки вона інтегрується в роботу парламенту, наскільки швидко відбуватиметься трансформація ПР із політичного клубу в серйозну партію, наскільки швидко депутати зможуть опанувати фах професійного політика, наскільки коаліція демонструватиме згуртованість у своїй парламентській діяльності. Партія регіонів протягом року чекатиме великих провалів і помилок у роботі коаліції, аби на гребені загострень знову виступити на авансцену, щоб створити урядову коаліцію, але вже зі своєю участю.

Олесь Доній, Центр досліджень політичних цінностей:

– Чи сформовано у нас опозицію?

– Найнебезпечнішим є те, коли не визнають формування опозиції. Кучма весь час казав, що опозиції немає, що це недоопозиція. І зараз від багатьох представників «помаранчевої» коаліції лунають заяви, що Партія регіонів – це неповноцінна опозиція. І виходить така досить дивна ситуація: Партію регіонів не запрошують до влади й у той же час не дають їй називатися опозицією. Має бути чітке розуміння, що сили, представлені в центральній виконавчій владі, є провладними, а ті, що не представлені, є опозицією. Але на регіональному рівні опозиційні сили можуть бути представлені у виконавчій владі, а також займатися активною парламентською діяльністю на відповідних посадах. Наразі ПР демонструє стабільність у своїй діяльності як політична сила й у парламенті, і в органах місцевого самоврядування. Очевидно, що готується й до акцій вуличної боротьби. І подобається це комусь чи ні, але ПР – потужна політична сила. А не чийсь проект.

– Чи може ПР бути ефективною опозицією?

– ПР зараз дуже реформується. Вона вийшла за межі одного регіону. Вона зуміла згуртувати кадри в інших регіонах. Вона використовує методи діяльності попередньої опозиції. І, що є дуже важливим, Регіони навчилися працювати з українським законодавством. Але щодо самої ефективності в діяльності, то тут слід розрізняти дві складові. Вона може бути ефективною для посилення своєї партійної структури, але деструктивною для розвитку країни. Або може бути ефективною саме для розвитку країни в цілому. І тут потрібно дивитися на те, як ПР співпрацюватиме з коаліцією, які контрольні функції їй буде передано.

Володимир Фесенко, Центр політичних досліджень "Пента":

Чи сформовано у нас опозицію?

– Усе залежить від того, що розуміти під опозицією. Якщо говорити про опозицію в правовому сенсі, то її начебто немає, оскільки статус опозиції не закріплено в жодному правовому документі. Хоча здійснена конституційна реформа припускає визначення цього статусу. Якщо ж говорити про політичний феномен опозиції, то вона у нас існує з 1989 – 90 рр. Що стосується опозиції до нової влади, то справді, після подій на Майдані її якийсь час не було чутно. У її ролі тоді виступали ліві партії, насамперед комуністи й вітренківці. Проте зараз у ролі головної опозиційної сили постає саме Партія регіонів.

– Чи може вона бути ефективною опозицією?

– Може. Причому набагато ефективнішою, аніж свого часу «Наша Україна», БЮТ, ті ж соціалісти й комуністи. Тому що вони, на відміну від колишньої опозиції, мають значні ресурси, причому не тільки фінансові. Я маю на увазі місцеві ради, які вони контролюють у східних і південних регіонах країни. І на відміну від попередньої опозиції, Партія регіонів спирається на регіональну самосвідомість, що динамічно формується.

Вікторія Гасса, "Без Цезури", 05 липня 2006 року.




Предыдущие материалы из раздела
З НОВИМ 2009 РОКОМ!
31.12.2008, 16:59
Колектив Інституту глобальних стратегій – ІГЛС вітає всіх друзів, читачів та відвідувачів нашого сайту з Новим роком та Різдвом Христовим! Бажаємо ...
Штаб-квартира стран-экспортеров газа может разместиться в Петербурге
29.12.2008, 12:12
В Штаб-квартира организации стран-экспортеров газа может разместиться в Санкт-Петербурге. Северную столицу в качестве города-кандидата предложил ...
Не договорившись по газу с Юлией Тимошенко, российская сторона накажет себя - эксперт
25.12.2008, 17:06
Даже в случае, если «Газпром» и украинская сторона не договорятся о поставках российского газа с 1 января, ни Украина, ни Европейский союз серьезно ...
Український середній клас не готовий виходити на майдани?
25.12.2008, 12:10
Експерти вважають, що український середній клас поки не налаштований на протестні акції. Такі результати експертного дослідження сьогодні на ...
Карасьов: Натяки і блефування щодо обхідних газопроводів не слід сприймати серйозно
23.12.2008, 17:33
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що при правильній політиці Україна ще на довго збереже статус основного газового ...
Спрос на валюту в Украине будет расти
23.12.2008, 15:24
НБУ не может самостоятельно удержать курс национальной валюты, потому что многое зависит от экономической политики, которую проводит правительство ...
Аналитика
 Архив