Об институте Аналитика Мониторинги Блоги Вакансии
   
22.01.2007, 12:34


Чи потрібно Верховній Раді вдруге долати вето Президента на Закон «Про Кабінет Міністрів України»? (ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ)


Сьогодні Президент України Віктор Ющенко повернув зі своїми пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою Закон "Про Кабінет Міністрів України". У зв’язку з цим "Центр досліджень політичних цінностей" звернувся до політичних експертів з питанням: "Чи потрібно Верховній Раді вдруге долати вето Президента на Закон "Про Кабінет Міністрів України"?"

Володимир ФЕСЕНКО ( голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» ):

„Якщо юридичні служби і Верховної Ради і Кабінету Міністрів визнають, що дійсно були технічні порушення процедури розгляду подолання вето Президента і дійсно були допущенні процедурні помилки формально Президент має усі підстави подати вето і звертатись до Верховної Ради. В такому випадку, якщо зауваження Секретаріату Президента є обґрунтованими, тоді доведеться знову або долати вето Президента, або погоджуватися з його зауваженнями, шукати компромісні формулювання у тих нормах закону про Кабінет Міністрів України до яких Президент висловив свої зауваження ”.

Олесь ДОНІЙ ( голова Центру досліджень політичних цінностей ):

„Привід для вето Президент знайшов формальний - відсутність одного абзацу, який випав з провини технічних працівників. Якщо бути абсолютним формалістом, то Президентові не потрібно підписувати жодного закону. Всі закони (в тому числі Закон про Кабмін) українські парламентарі приймають антиконституційно. В Конституції чітко записано, що голосувати депутати мають самостійно. Натомість прийняття законів відбувається внаслідок голосування чужими картками. Тобто, по питанню голосування чужими картками існує консенсус еліт: влади, опозиції, Президента - всіх. Щодо Закону про Кабмін такого консенсуса насправді не існує. Позиція Юлії Тимошенко непередбачлива. БЮТ може другий раз долучитися до подолання вето, але ціна голосування може бути велика і містити в собі додаткові загрози для влади. Так, наприклад, прийняття в наступному читанні Закону про опозицію в цій редакції може по суті дестабілізувати роботу Уряду.

Президент, своїм другим вето, реанімовує приспану БЮТ. Ще кілька днів тому малопотрібна комусь в Парламенті фракція тепер отримала колосальний простір для переговорного процесу на обидва фронти. Без сумніву, що Юля Тимошенко цією можливістю спробує скористатися сповна”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ ( директор Центру політичних досліджень і конфліктології ):

„Мені видається, що треба зробити хоча б мінімальну спробу знайти порозуміння з Президентом і не доводити до Конституційного Суду закон про Кабінет Міністрів. У мене не багато сподівань на те, що це можливо, але спробу здійснити варто. Якщо результату не буде, тоді треба пройти формальний шлях подолання вето для того, щоб затвердити той варіант, який можливий в тих обставинах, які зараз склалися”.

Вадим КАРАСЬОВ ( директор Інституту глобальних стратегій ):

„А які є варіанти? Варіант перший: Верховна Рада ігнорує вето Президента і закон про Кабінет Міністрів підписує Голова Верховної Ради. Але для цього, по-перше, потрібна згода Мороза, а він тут не проявляє підвищену активність і не хоче брати на себе таку відповідальність, а по-друге, навіть в підписаному Морозом варіанті закон буде об’єктом розгляду з боку Конституційного Суду. У Конституційного Суду буде більше юридичних аргументів, для того, щоб прийняття цього закону визначити неконституційним.

Варіант другий: долати вето Президента, але і тут є досить значні перешкоди. Потрібно знову сформувати ситуативну конституційну більшість, з чим, очевидно, будуть проблеми як з боку потенційних учасників такої конституційної більшості, так і з боку Антикризової коаліції. Блоку Юлії Тимошенко вдруге долати вето Президента на закон про Кабмін означає підсилювати підозри і її власного електорату, і електорату «Нашої України» про неситуативність такої конституційної більшості. До того ж, БЮТ може піти на таке голосування лише за умов, коли остаточно буде прийнятий закон про опозицію у їхньому варіанті. Але чи погодиться Антикризова коаліція на такий статус опозиції, яку репрезентує найбільша опозиційна сила – БЮТ, згідно закону про опозицію? Тому і повторне вето Президента сформувало декілька тактичних пасток, які постануть перед парламентськими силами в результаті прийняття того чи іншого рішення. Яка з цих пасток є найменшою? Скоріш за все підписання Морозом закону про Кабінет Міністрів, але тоді доля цього закону в світлі можливості розгляду в Конституційному Суді виглядає не досить оптимістичною”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ ( президент Центру соціальних досліджень «Софія» ):

«Це залежить від політичного рішення Антикризової коаліції. З формально правового боку коаліція може ігнорувати це вето, виходячи з того, що політичних і процедурно забезпечених рішень Парламенту стосовно внесення змін до закону при голосуванні не було і мова йде про технічну помилку, пов’язану з діяльністю апаратів, але не Парламенту. В той же час, враховуючи протиріччя у тлумаченні, має підписувати Президент, чи він не має підписувати закон, можна йти і на подолання вето, визнаючи, що порушено процедура передачі документу. Це теж є привід для відмови, оскільки вето –це відмова у підписі. Чому я говорю про політичне рішення, а не про правове? Тому що від кожних з цих рішень залежить сценарій розвитку подій.

Якщо коаліція вважатиме за можливе продовжити консультації з Президентом, оскільки його чергове вето свідчить, що потрібно все-таки домовитись, то можна визнати це вето. Домовитись по тих кількох позиціях, які дійсно викликають заперечення і у Президента, і у експертів з питань законодавства, і у самих політиків. Далі вже в перші дні наступної сесії ставити на голосування змінений, узгоджений текст закону. Головне для коаліції, що зберігається цей текст як основа. І знаходити формули в тій частині, що пов’язана з повноваженнями Президента при формуванні кабінету Міністрів. Тут в будь-якому випадку ми маємо розуміти, що навіть якщо зараз просто вилучити ці спірні положення, то прийдеться тоді готувати зміни до Конституції, оскільки питання залишається відкритим. Але це мирний шлях, який може завершитись потім і проведенням широкого круглого столу, який вже ініційовано на середину лютого. Тобто не долати вето, а провести консультації, сформувати робочу групу і за цей тиждень просто пере формулювати ті декілька пунктів на основі вже визнаного основного проекту закону.

Варіант другий теж політичний, пов'язаний з подоланням вето. В цьому випадку ми маємо конфронтаційну версію розвитку подій. І це означає, що коаліція буде і надалі підтримувати стосунки з БЮТ як з центром опозиції, оскільки подолання вето Президента можливе лише за умови, що коаліція виконає своє зобов’язання по прийнятті закону про опозицію. Тут уже буде не торгів – доведеться у ході консультацій визнавати більшість позицій Блоку Юлії Тимошенко. Ну і як підсумок вийде, що і голосування 10 грудня, яке посилило БЮТ як центр опозиції і рішення Президента, яке тепер примушує коаліцію законодавчо забезпечити цю силу зіграє на БЮТ як на другу за впливом силу в Парламенті. Антикризова коаліція правляча, а БЮТ стане фактично співправителем в Парламенті у статусі законодавчо забезпеченої опозиції. Наскільки це є політично вигідним коаліції і наскільки це влаштує врешті-решт Президента питання, мені здається, риторичне. Це конфліктний шлях. Але повторююсь: і переший політичний варіант і другий політичний варіант залежить від рішення коаліції.

Я все-таки схиляюсь до того, що в Парламенті не будуть долати вето, а спробують домовитись з Президентом, висовуючи свої умови. Наприклад такими умовами можуть бути: узгодження позицій по спільним 3-4 пунктах, а не 11; ті моменти, які є спірним тепер будуть готуватися як внесення змін до Конституції і третій момент пов'язаний з міністрами і їх статусом. Можливо, що потрібно не вилучати положення про те, що міністр є політиком, а навпаки розвивати його і повернутись до ідеї того, що міністр може залишитися з депутатським мандатом, але за умови, що потрібно вилучати депутатську недоторканість з Конституції. До речі, про це говорилось на виборах. Варіант долання вето теж можливий, але я даю йому менше шансів, тому що тут ціна питання це забезпечення обіцянок БЮТ по закону про опозицію. Це дуже висока ціна. Але якщо Президент буде зберігати таку жорстку ідеологічну позицію, то можливо коаліція і буде підштовхнута на це. На мою думку терези хитнуться в бік примирення»

Віктор НЕБОЖЕНКО ( керівник соціологічної служби «Український барометр» ):

„Сейчас никто не знает, как пойдут события, потому что в Верховной Раде, по крайней мере на 12 января, впервые за долгие годы появилось конституционное большинство. И если стоит вопрос об окончательном уничтожении института Президенства и политической фигуры Ющенко, то тогда Верховная Рада еще раз может преодолеть вето Президента. И дальше это приведет к вопросу политических выводов о фигуре самого Ющенко как Президента.

Более того, для Секретариата это серьёзный гамлетовский вопрос: надо ли Президенту накладывать вето, и как поведет себя Верховная Рада, потому что появление конституционного большинства в Верховной Раде нейтрализовало одно из самых мощных оружий Президента – вето. Проблема заключается в следующем: если люди один раз проголосовали, то они прекрасно могут проголосовать и второй раз точно так же, но преодолевая сопротивление Президента.

Другой вопрос, что это вето может преодолеваться Верховной Радой только в случае закона о Кабмине, но возможно, и не будет преодолеваться, допустим, по отношению к другим наложенным вето Президента: законе об оппозиции или законе об императивном мандате. Последний привел к очень серьезным проблемам в областях Украины, потому что очень много из местных политиков-бизнесменов успели перебежать к победителю – Партии Регионов. Перед ними теперь стоит серьезная проблема: либо вернуться назад и тем самым входить в оппозицию и бороться уже на местном уровне с местной властью как оппозиция, а это тяжело для местных бизнес-структур, либо остаться. Это противоречие, которое вызвало колоссальное недовольствие в региональных элитах. В Киеве, борясь за власть, не до конца понимают, насколько это опасно. Формируется глухое и глубокое недовольство местных элит изменениями правил игры, которое не совсем устраивает региональные элиты. Это касается как недовольством центральной властью, Верховной Радой, Президентом, так и партиями победителями. Поэтому сейчас нельзя однозначно говорить о том, что Президент будет полностью ветировать любые законы, исходящие из Верховной Рады, потому что он натолкнулся на появление такого мощного оружия, как конституционное большинство. Но с другой стороны, Верховная Рада не до конца уверена в незыблимости конституционного большинства. Мы посмотрим, как будут начинаться голосования по оппозиции, как будут преодолеваться вето, и какая повестка дня будет увязываться с законами, принятыми 12 января. Только после этого мы сможем делать политические выводы”.

 

"Центр дослідження політичних цінностей", 19.01.2007




Предыдущие материалы из раздела
«На скільки ефективним буде новий прем`єр-міністр України?»(ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ)
19.12.2007, 16:46
18січня Юлія Тимошенко була призначена на посаду прем’єр-міністра України. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до ...
Премьер на год
19.12.2007, 14:46
Карьеру Тимошенко решил один голосВчера Юлия Тимошенко стала премьером Украины, получив в Раде 226 голосов депутатов «оранжевой» коалиции -- «Блока ...
Карасев: Есть основания для переизбрания мэров Киева и Харькова
19.12.2007, 13:57
Политолог Вадим Карасев считает, что сейчас есть политические основания для переизбрания мэров Киева и Харькова. По словам политолога, ...
ЮЛИЯ ТИМОШЕНКО – НОВЫЙ ПРЕМЬЕР-МИНИСТР УКРАИНЫ
18.12.2007, 19:41
Избрание Юлии Тимошенко премьер-министром Украины – это свидетельство того, что в Украине складывается парламентско-электоральный механизм ...
Чат с Вадимом Карасевым на "Обозревателе", часть 2.
18.12.2007, 16:46
105. Lika: Вы говорите, что главная ошибка Тимошенко - её президентские амбиции. А может это не ошибка, а стратегия. Народ устал от ...
Украина - это геополитический бисексуал. Часть первая
18.12.2007, 14:51
Какая Россия нам нужна? Какие процессы разворачиваются в Евразии? Где место Украины в новой геоэкономической и геополитической ...
Аналитика
 Архив