Об институте Аналитика Мониторинги Блоги Вакансии
   
08.02.2007, 12:21


Вадим КАРАСЬОВ: «Якщо закон про Кабмін визнають конституційним, то слід чекати дострокових парламентських виборів»


Стільки часу має Конституційний Суд на те, щоб розглянути подання Президента про неконституційність як змісту, так і процедури введення в дію цього закону. Досі перевага у баталіях за повноваження була на боці уряду і коаліції. Битву вони виграли. Але чи виграють війну? Про це – в інтерв’ю“Високому Замку” політолога Вадима Карасьова.

- Затягування з опублікуванням закону про Кабмін викликало підозри про чергові політичні торги між Президентом і прем’єром. Судячи з усього, вони провалилися. І все-таки, що могло бути темою цих торгів?

- Президент міг наполягати на тому, щоб закон не вводили в дію з тими положеннями, які викликають у нього сумнів. Усі спірні питання мали вирішити на “круглому столі” – у форматі універсалу чи в якомусь іншому. Це якщо припускати, що інтрига довкола закону про Кабмін була зумовлена власне пошуком найбільш вигідного варіанта “розміну”.

- Тобто ви не схиляєтеся до думки, що торг таки мав місце?

- Можна висунути й іншу гіпотезу. Пауза щодо опублікування закону про Кабмін може свідчити не стільки про пошук компромісів, скільки про те, що антикризова коаліція хотіла ввести закон у дію в такій редакції, як він був, але не мала чіткого розуміння, як це зробити, щоб не дати підстав для звинувачень у нелегітимності цього закону. Якщо проаналізувати весь шлях – від ухвалення закону до його офіційного оприлюднення, то бачимо, що коаліція діяла поступово: зробили крок і чекають, якою буде реакція, щоб спланувати свої наступні дії. Тобто і уряд, і коаліція не були впевнені в легітимності як закону, так і процедури його введення в дію. Не кажу вже про те, що є рішення Мукачівського міськрайонного суду, який заборонив спікеру підписувати і публікувати закон про Кабмін (Вища рада юстиції звільнила суддю, який виніс ухвалу. – І.П.). Якими б не були оцінки цього рішення, але воно дійсне, його ніхто не скасовував. Ще один момент – так звана технічна помилка в законі про Кабмін. Її наявність можна було використати для досягнення компромісу (Президент свій варіант запропонував: розглянути закон повторно, з його пропозиціями. – І.П.). Але ні Кабмін, ні Мороз так і не пішли на компроміс з Президентом.

- Якщо це була технічна помилка, то чому її не виправили (закон так і опублікували без цілого абзацу тексту, відсутність якого Президент використав як аргумент для повторного накладання вето)?

- Проблема тут не в помилці. Навіть якби помилки не було, її потрібно було б вигадати, щоб поставити під сумнів спосіб прийняття і зміст закону про Кабмін. Думаю, без інтриги тут не обійшлося. Є багато гравців, які не зацікавлені в тому, щоб уряд монополізував виконавчу владу.

- Про інтригу говорить і ваш колега, політолог Олесь Доній. У недавньому інтерв’ю “ВЗ” він заявив: “Спікер не зацікавлений ні в посиленні прем’єра, ні тим паче в поверненні у велику політику Юлії Тимошенко (з допомогою якої парламентська більшість змогла подолати президентське вето на закон про Кабмін), яке загрожує виштовхуванням Мороза на марґінес. Сьогодні спікер зацікавлений у збереженні кризового варіанта, за якого він зможе виступати у ролі миротворця. Опублікування закону з технічною помилкою дає можливість взагалі скасувати цей закон. А тоді – все спочатку. І Мороз знову повертається у гру”. Ви теж мали на увазі спікера?

- Деякі речі очевидні. Зокрема те, що не всі зацікавлені у перетворенні парламентсько-президентської республіки на прем’єрську. А саме парламентська і президентська частини цієї республіки. Говорити конкретно про Мороза, про його гру як про доконаний факт неможливо. Бо ніхто його на гарячому не спіймав. Тут можна будувати лише здогадки.

- Якщо зважити, що у нинішньому Конституційному Суді немає ні пропрезидентської, ні пропрем’єрської більшості, можна спрогнозувати рішення КС щодо подання Президента (про неконституційність закону про Кабмін)?

- Конституційний Суд хоч і формується за квотами (по шість суддів від Президента, парламенту і з’їзду суддів. – І.П.), але тут не може бути, як у парламенті, - більшість, меншість. Не виключені певні політичні симпатії суддів. Але вони не можуть бути визначальними. Якщо є серйозні юридичні аргументи для визнання окремих положень і процедури прийняття закону про Кабмін неконституційними, то тут не може бути мови про якісь політичні симпатії чи антипатії. Має бути фаховий підхід. З цієї точки зору у Президента є шанси виграти справу.

- Ваш прогноз, чого чекати, якщо: перше – КС задовольнить подання Президента, друге – визнає закон про Кабмін конституційним?

- Якщо рішення Конституційного Суду буде на користь Президента, тоді прийматимуть новий закон – з урахуванням інтересів усіх сторін. Як на мене, це найбільш ймовірний варіант. Якщо ж КС визнає закон конституційним, то слід чекати дострокових парламентських виборів.

- І якими будуть юридичні підстави для цих виборів?

- Юридичної підстави не може бути…

- Іншими словами, ви прогнозуєте щось на зразок Майдану?

- Можна і так сказати. Зрозуміло, що нинішній закон – це не стільки закон про Кабмін, скільки закон проти Президента. Люди, які голосували за Президента, навряд чи проковтнуть це. У разі визнання закону конституційним, ситуація в суспільстві ще більше загостриться. Закони, які змінюють форму правління, не можуть бути справою лише парламенту. У парламентсько-президентській республіці Президент частково “вмонтований” у систему виконавчої влади. Але в нинішній ситуації, через різні юридичні хитрощі, зробили так, що Президент може взагалі втратити контроль над виконавчою владою у сфері зовнішньої політики і національної безпеки та оборони. Також зводиться нанівець роль Президента у поданні кандидатури прем’єр-міністра. Закон про Кабмін переводить компромісну на нинішньому етапі систему парламентсько-президентської республіки у суто парламентську, в якій роль Президента зводиться до номінальних функцій. Тобто виходить, що від президентсько-парламентської республіки (за часів Кучми) коаліція хоче відразу перейти до парламентської. По суті, минаючи перехідну модель – парламентсько-президентську.

- Юридичні хитрощі, без сумніву, зіграли свою роль. Але невже справа лише в них? Мабуть, винен у тому, що має те, що має, і Президент? Адже він дав можливість коаліції провести таку вдалу для неї гру.

- Проблема виникла не тому, що Президент дав себе послабити. Точкою відліку була поразка “Нашої України” на парламентських виборах. Якби “НУ” взяла друге місце (після “Регіонів”) і перше серед помаранчевих сил, мала б велику фракцію в парламенті і створила б парламентську більшість з БЮТ чи навіть “Регіонами”, отримала б свого прем’єр-міністра, то ніякого конфлікту між Президентом і прем’єром не було б. Ситуація була б іншою. Сьогодні ж виконавча влада і парламентська більшість – у руках опонентів Президента. А відтак – перевага на їхньому боці.

"Високий замок", 8.02.2007




Предыдущие материалы из раздела
«На скільки ефективним буде новий прем`єр-міністр України?»(ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ)
19.12.2007, 16:46
18січня Юлія Тимошенко була призначена на посаду прем’єр-міністра України. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до ...
Премьер на год
19.12.2007, 14:46
Карьеру Тимошенко решил один голосВчера Юлия Тимошенко стала премьером Украины, получив в Раде 226 голосов депутатов «оранжевой» коалиции -- «Блока ...
Карасев: Есть основания для переизбрания мэров Киева и Харькова
19.12.2007, 13:57
Политолог Вадим Карасев считает, что сейчас есть политические основания для переизбрания мэров Киева и Харькова. По словам политолога, ...
ЮЛИЯ ТИМОШЕНКО – НОВЫЙ ПРЕМЬЕР-МИНИСТР УКРАИНЫ
18.12.2007, 19:41
Избрание Юлии Тимошенко премьер-министром Украины – это свидетельство того, что в Украине складывается парламентско-электоральный механизм ...
Чат с Вадимом Карасевым на "Обозревателе", часть 2.
18.12.2007, 16:46
105. Lika: Вы говорите, что главная ошибка Тимошенко - её президентские амбиции. А может это не ошибка, а стратегия. Народ устал от ...
Украина - это геополитический бисексуал. Часть первая
18.12.2007, 14:51
Какая Россия нам нужна? Какие процессы разворачиваются в Евразии? Где место Украины в новой геоэкономической и геополитической ...
Аналитика
 Архив