Об институте Аналитика Мониторинги Блоги
   
08.06.2007, 14:25


"Президент может выдать контрольный указ”


Кризис подвел черту под советско-украинской моделью государственности

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, 50 років, не виключає, що після дострокових виборів створять широку коаліцію.

 

Чи відбудуться дострокові вибори 30 вересня?

— Безумовно. Так просто від своїх слів і заяв у політиці не відмовляються. Тим більше, що під час узгодження з президентом дати виборів Янукович підстрахувався, взявши із собою Мороза.

Але головними аргументами є навіть не слова і декларації. Партія регіонів уже не може зірвати вибори чужими руками, а робити своїми їй це незручно. Та й шанси на виборах у ”регіоналів” дуже непогані. Вони гарантовано наберуть найбільше голосів.

Важливе ще одне: ці вибори дають ”регіоналам” шанс замінити проросійський імідж на імідж загальнонаціональної політичної сили. Партія регіонів позиціонуватиметься як законослухняна проєвропейська партія, що вимушена піти на вибори під тиском президента, який не завжди діяв правовими методами.

Отже, вони можуть змінити гасла?

— Уже змінили. Під час кризи Партія регіонів абсолютно не чіпала тему сепаратизму чи федералізму.

А недавні погрози ”регіонала” Василя Кисельова про те, що в Україні можливі дві Верховні Ради й дві столиці?

— Так, це було. Але риторика, яка йде від основних речників партії, зовсім інша — ”Україна у нас одна”, ”Схід і Захід разом” і подібне. Тема НАТО, російської мови й подвійного громадянства не буде експлуатуватися під час цієї виборчої кампанії так, як це було 2004 чи 2006 років.

А щодо заяви Кисельова, то подібні будуть. Вони розраховані на виборців Криму, проросійський електорат у східних областях. Там конкурентами ”регіоналів” стануть комуністи й ”вітренківці”. Отож такі заяви місцевих лідерів потрібні. Це дозволило б не віддавати  традиційний проросійський електорат конкурентам.

Якщо вибори обов’язково відбудуться, то чим пояснити нинішню вовтузню довкола виборчих списків?

— У політиці не можна здаватися відразу. Це як у висококласному футболі — навіть якщо програєш, то треба хоча б розмочити рахунок або скоротити розрив, грати до фінального свистка.

Щодо нинішньої ситуації, то такі-от дрібні провокації є намаганням внести напругу, розкол та протиріччя в опозиційний  табір, підірвати монолітність його лав. Показати, що там немає цілковитої згоди щодо дострокових виборів. Що випадки з групою Кінаха, Беспалим чи Замковенком свідчать про неправомірність шляху, обраного президентом. Усе це спрямовано на збільшення іміджевих втрат опозиції. Основні політики в коаліції — люди тверезомислячі. Вони розуміють, що вибори відбудуться. Але ставиться завдання набрати очки вже під час підготовки до них, зокрема й через таке-от протистояння.

Є ще одне питання — як функціонуватиме Верховна Рада до 30 вересня. Здавалося б, відсутність конституційного складу має привести до припинення її роботи. Але ж тоді основним легітимним інститутом влади стає президент, бо Кабмін є похідною від парламенту. Тому Верховна Рада шляхом зачіпок та юридичних гачків намагається продовжити своє існування до 30 вересня. У цьому зацікавлений і Кабмін, який зможе проводити через Раду популістські закони.

Але Ющенко не вважає парламент легітимним, отож і закони не підписуватиме.

— Для коаліції важливим буде сам факт подання законопроектів, їхнього обговорення. І можна ж буде звинувачувати президента, що він не підписує закони, спрямовані на покращення добробуту людей. Отже, питання легітимності чи нелегітимності парламенту і його діяльності до 30 вересня є зараз важливим для обох сторін. Тому й ведеться боротьба навколо списків, і виданий третій указ президента.

Він буде останнім?

— Може бути й останнім. А офіційну дату початку виборчої кампанії оголосить потім ЦВК. Але якщо ситуація буде така, як зараз — невизначеність, різне тлумачення закону, спроби сіяти напругу, — то 30 липня президент може видати ще один, ”контрольний” указ. Він дасть старт офіційній виборчій кампанії.

Чи будуть створені блоки ”Наша Україна” — ”Українська правиця” — ”Народна самооборона” з одного боку та Партія регіонів — Соцпартія з іншого?

— ”Наша Україна”, ”Правиця” і ”Самооборона” створять блок. А Партія регіонів піде одна, хоча зміни в списку будуть. ”Регіоналам” немає сенсу брати в свій список соціалістів. Конкуренція за прохідні місця в списку досить висока, і зайві 10–15 чоловік створять у партії  внутрішню напругу. Можливо, Партія регіонів допомагатиме СПУ потрапити в парламент шляхом перерозподілу голосів у тих регіонах, де вона добре контролюватиме виборчі комісії.

”Помаранчеві” так само воюватимуть між собою, як минулого разу?

— Ні, це буде тиха конкуренція. Гадаю, створять якісь механізми консультацій, щоб ця конкуренція не була на користь третьої сторони.

Чи спробує хтось, хто матиме 151 мандат, після виборів заблокувати роботу парламенту?

— Імовірність невелика. Треба мати на увазі, що президент не має права розпускати парламент протягом року після дострокових виборів. Але я подивився б на це по-іншому. От кажуть, 151 депутат із меншості може нав’язувати свою волю більшості. Я вважаю, що це добре — більшість матиме прислуховуватися до того, що думає й хоче меншість. Треба буде ділитися владою. А може, й коаліцію широку робити. Шукати компромісний варіант, інакше знову буде глухий кут.

У нас часто апелюють до досвіду мажоритарної демократії — є більшість, яка має владу, і є меншість. Але така модель добра для країни, де немає регіональних розколів. Для Великої Британії, наприклад. Але вже для Бельгії це не підходить — там є фламандська і валлонська частини. Мажоритарна демократія добра й тоді, коли більшість набагато переважає меншість. Але в Україні і регіональний розкол є, і поняття ”більшість”, ”меншість” — досить умовні. Як можна називати меншістю силу, що має 200 мандатів у парламенті, та ще й президент до неї належить? При цьому голоси коаліція й опозиція набирають не рівномірно по всій країні, а кожен у своїх регіонах. Тому треба шукати інші форми, домовлятися.

Як уважаєте, чи вже існують домовленості між Ющенком і Тимошенко або Ющенком і Януковичем щодо крісла прем’єра після виборів?

— Можливо, вони є, але не жорсткі, попередні, пов’язані з результатами виборів. Наприклад, якщо Тимошенко набирає більше голосів у ”помаранчевому” таборі і в неї клеїться коаліція — тоді Ющенко її кандидатуру подає. Так само і з Януковичем. У будь-якому разі, президент виходитиме з аналізу результатів виборів й інтересів країни.

Які уроки мав би винести український політикум із цієї кризи?

— Перший, — що силовий сценарій веде у глухий кут, причому конфліктний. Політики це зрозуміли. В Україні жодна зі сторін не має вирішальної силової, політичної, електоральної переваги. Отож, ніхто не може нав’язати свої правила гри, свою модель співіснування іншим політичним силам і таким чином стабілізувати ситуацію. У нас єдиним варіантом є досягнення компромісу. І на найближчі кілька років шлях України — це домовлятися.

Другий урок — проявилася гнилість суспільних, правових та соціальних інституцій. Криза засвідчила розклад тих інституційних структур, які залишилися з радянських часів і олігархічних 1990-х.. Криза підвела риску під рештками радянсько-української моделі державності. Тепер потрібно будувати європейсько-українську модель, і це завдання на найближчі 10–15 років. Треба перезасновувати державу, політичну систему, створювати нові правила гри. І починати робити це після виборів.

Бо країна у нас є, але держави немає. Є територія — немає державності. Коли збираються три політики, домовляються і розв’язують кризу, вирішують ситуацію з прокуратурою, судами та іншими установами — це означає, що держави як функціональної реальності у нас немає. Її заміняють три-чотири персони, хоча й легітимні, але які через особисті контакти фактично створюють нову політичну реальність.

"Газета по-українські", 8.06.2007 

 




Предыдущие материалы из раздела
„Політичні інститути і політики в умовах економічної кризи: відповідальність, компетентність, лідерство”. Результати експертного дослідження
Вчера, 14:01
Соціологічне дослідження „Політичні інститути і політики в умовах економічної кризи: відповідальність, компетентність, лідерство” було проведене ...
Експерти кажуть, що в українців - стрес і депресія
02.12.2008, 12:11
Експерти вважають, що сьогоднішній стан українців можна охарактеризувати як „соціальна депресія, стрес”, але більшість не схильна говорити, що в ...
Ющенко нашел голову для Верховной Рады
02.12.2008, 08:40
Сегодня Верховная Рада Украины завершает полуторанедельные переговоры и возобновляет работу в режиме пленарных заседаний. От парламента, находящегося ...
Витя вместо Юли
01.12.2008, 19:47
В понедельник «оранжевые» предложили коллегам по парламенту избрать на пост спикера согласованную с президентом Ющенко кандидатуру Ивана Плюща, ...
Обрання Ющенка головою НСНУ може призвести до нової коаліції
01.12.2008, 16:21
Минулої суботи президента Віктора Ющенка обрали головою партії ”Народний союз ”Наша Україна”. До цього НСНУ очолював В’ячеслав Кириленко, а Ющенко ...
Или спикером станет Плющ, или досрочные выборы?
29.11.2008, 20:00
После избрания президента Виктора Ющенко лидером партии НСНУ, на пост председателя Верховной Рады будет предложена кандидатура члена фракции НУ-НС ...
Аналитика
 Архив