Об институте Аналитика Мониторинг Блоги
   
20.09.2007, 13:00


Виступ на конгресі політологів України: про взаємозв’язки академічної та практичної політології


14 вересня відбувся Конгрес політологів України, одним з основних організаторів якого виступив відомий політолог та політтехнолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Темою конгресу став конституційний процес в Україні, перспективи конституційного реформування, а також втілення досягнення академічної політології на практиці. Пропонуємо увазі сайтерів IGLS промову Вадима Карасьова на конгресі.

Даний саміт політологів вкрай важливий. І це пов’язано не тільки з тим, що він відбувається в доленосну для країни епоху, не тільки тому, що сьогодні важливо почути голос академічних, кафедральних, концептуальних політологів, а тому що сьогодні є засилля технологічної, медійної, телевізійної політології.

Це досить важливо, тому що згадувалася політична реформа 2004 року. А це була, як ми всі розуміємо, політтехнологія. І до чого це привело? Хіба тоді політреформа розглядалася концептуально? Якби тоді Леоніду Кучмі піднесли класичну книгу Шугарта і Кері «Режими всенародно обраного Президента», то не було б цієї абракадабри у вигляді парламентсько-президентської республіки, із якою мучається сьогодні вся країна, влада і народ. Тому потрібно, щоб голос академічних, концептуальних політологів, які розглядають політологію як науку, як Political Science, звучав сьогодні, керував політиками.

Адже сьогодні домінує або політтехнологічний, або популістський підхід. Нібито народ сам напише Конституцію. Скажіть, якою рукою він її напише? Як казав Рейн Таагапера, «якщо влада в руках, то в чиїх вона руках?». Так і тут. Чиєю рукою буде написана нова Конституція? Тут дійсно велика роль конституційного права, роль публічних політиків. Але і політологи мають сказати своє слово, тому що вони викладають конституційний дизайн, політичні режими, їх сутність і види. І це дуже важливо.

Країна сьогодні виснажена. Але щось буде змінюватися. І ці зміни обов’язково будуть. Тільки зробить це або Янукович, або Тимошенко, або Президент. І вони це зроблять або так, як вони це розуміють, або так, як це розуміємо ми, як це потрібно зробити не тільки з урахуванням інтересів народу, а у відповідності до правил будівництва державно-політичних інститутів.

Потрібно зосередитися на політологічній суті моменту. Адже саме питання про політологічну суть не звучить. Розв’язати політичні клубки можуть тільки ті, хто спирається на політологічне знання, а не тільки на політичну риторику, публічні виступи і таке інше.

Сьогоднішня українська демократія – це турбо-демократія, демократія невизначеності. Вона працює сьогодні на холостому ходу. Виборча демократія, яка копіює американські та європейські моделі виборності, працює в холосту, тому що політики заграються, а демократія починає поглинати і колонізувати державу. Демократія – це форма держави, а не самоціль. А ми починаємо розглядати демократію як самоціль.

Такий підхід викликає кризу. Виникає вимога сильної руки, яка призводить до ремодернізації політичних уявлень в суспільстві, хоча останнє вже звикло до демократії. Проте починається пошук «сильної руки». І це може бути або ручка в Louis Vuitton, або жестикулюючи рука, або кулак.

Потрібно розібратися, що у нас не так. По-перше, в Україні електорально-партійний режим не виправдав сподівання. Електорально-партійний режим генерує кризу. Чому? Звернемося до політологічних категорій. Говорять про парламентську республіку. Проте парламент – це не просто інститут. Це перш за все партії. За умов, коли в Україні реально діють партії  і уряд парламент перетворюється на реєстраційну палату, яка приймає ті рішення, які вже фактично пішли в дію.

Не потрібно шукати панацей стосовно виборчих систем. Ідеальної виборчої системи немає. Нинішній Міністр юстиції Лавринович в 1999 році написав статтю «Мажоритарна система як джерело всіх наших бід». Справа не в виборчій системі, а в тому, як ми її будемо використовувати. Наприклад, пропорційна система в Україні себе не виправдала. Але не виправдала себе не пропорційна система взагалі, а пропорційна система загальнонаціонального округу, пропорційна система закритих списків. Україні потрібно сьогодні не рухатися знову до мажоритарної системи, як це часто останнім часом звучить, а шукати оптимальну модель. Можливо, це змішана виборча система, але зв’язана виборча система, як в Німеччині та Угорщині. Пов’язати вибір партії з вибором депутата, щоб виборець голосував за конкретну персоналію, а не безособово за список в цілому. Можна також формувати пропорційну систему багатомандатних округів, по 6-7 кандидатів на округ. Це призведе до посилення партійної конкуренції.

Часто лунають сьогодні пропозиції переходу до партійно-мажоритарної системи, як в Британії. Це призведе до становлення двопартійної системи. Джо Кубер в роботі «Парламентські режими» описує як де Голлю прем’єр-міністр Мішель Дебре запропонував британську модель, на що перший відповів, що це призведе до перемоги комуністів, і,  перекресливши запропоновану схему, ввів двотурову мажоритарну систему. Де Голль проявив державне мислення і виявився правий.

Українським політикам також треба мати державне мислення під час експериментів з мажоритарними системами. Потрібно прораховувати і знати наслідки прийняття рішень. Повинне бути концептуальне обговорення рішень замість домінування підходу із суто політичної точки зору.

Звернемо увагу на партії. В Україні не має справжніх партій, які формувалися знизу на базі робітничих рухів або аристократичних еліт. В Україні є лише партії-кліки, які добре описувала Барбара Гедес в книзі «Дилема політика» на прикладі Латинської Америки. Партії-кліки – це структурований доступ до влади. Потрапив у список партії – будеш у владі. Тебе влаштують. Але це не партії, які відображають волю людей, соціальні інтереси. Відображаються інтереси або бізнесу, або самих політиків. В Україні виникла колонізація партій економічними гравцями. Виникла подвійна закритість списків: по-перше, в списку не можна поміняти людину, а, по-друге, списки формуються в закритому режимі, партійними лідерами та спонсорами на основі політичної доцільності. Формуються протистояння: проти Луценко ставлять Шуфрича, проти Тимошенко – іншу пассіонарну жінку Богословську. Формування партійних списків перетворюється на рекрутування, а самі партії – на рекрутингові агентства в політиці. Це не партії, а якісь ялинки з гірляндами, де члени партії як святкові шарики – просто висять і нічого не вирішують. Тому країні необхідна санація партійної системи. Ми не маємо тих партій, про які йде мова в класичній політології.

Ми маємо персоналізовані, наприклад, президентські партії. Політика взагалі носить президентоцентричний характер. Парламентські вибори йдуть, проте всім зрозуміло, що вони йдуть з прицілом на майбутні президентські вибори. Адже є топ-ліга, своєрідна Ліга чемпіонів сучасної політики. Можна мати 10 партій, але все одно є трикутник, «залізний трикутник» або «Бермудський трикутник» - Янукович, Ющенко і Тимошенко. І поки буде цей трикутник не буде виходу з конституційної кризи. Якби Прем’єр-міністром був технар, а не політик з розкрученим іміджем і високим рейтингом, як Янукович, владні відносини були б іншими, і по-іншому виглядала і сприймалася діюча редакція Конституції. Політики працюють в президентській, а не в парламентській стилістиці. При цьому є тільки три політики, які дотягують до цього рівня і між якими, власне, і йде конкуренція. Формується лідерська демократія, яка добре описується сьогодні в західній політології Окоросенієм, який розглядає лідерські, або якісні демократії. Проте ми повинні проектувати систему лідерської демократії на українську політичну дійсність.

В західній політичній моделі партії та політики відділені від держави. Державний апарат існує поза політичним втручанням сам по собі. Також відсутні наглядові ради в державних банках, що фактично формуються з політиків.

Відповідно політика колонізує державу, тому що партії розглядають державу як ресурс годування. Партія стає державною, тому що годується з держави, а не з підтримки суспільства. Звідси випливає і проблема альтернативного фінансування партій та проблема фінансування малих партій, які не мають доступу до державної скарбниці. Суспільство не фінансує партії. Це роблять окремі як то кажуть «гаманці». Тому політики не відповідають рівню професійності, якого вимагає в них державна діяльність. Не існує чіткого поділу між професійністю і політичністю в сфері державного управління.

В цьому ж сенсі можна говорити і про депутатську недоторканість, яка перетворює депутатів на недоторкану касту. І цей депутатський імунітет вбиває імунітет суспільства. Політична система не виконує своїх імунних функцій. Держава повинна захищати людей, суспільство. Держава – це захисна оболонка, яка дозволяє людям комфортно жити. Проте ця захисна оболонка не спрацьовує, демонструючи вади політичної системи. Демократія в нашому варіанті генерує політичне відчуження широких суспільних мас, втому людей від політики. Формується зневіра людей в політиках.

Ті, хто сьогодні говорить про політичну моральність, не враховують, що мораль – це завжди симетрія. Якщо ти вимагаєш моральності від інших, то і сам маєш бути моральним. Сьогодні моральності в політиці мало, хоча, мабуть, більше, ніж було іще нещодавно, до 2004 року. Саме звідси походить розчарування, політичне відчуження. І це може зробити демократію заручницею різних авторитарних або напівавторитарних стратегій і практик.

Отже, потрібно департизувати державу і суспільство. Це можливо в разі значного врахування професійних якостей претендентів при формуванні коаліційного Кабміну. Повинна бути проведена деідеологізація партій, тому що їх ідеології є сьогодні економічно викривлені, тобто викривлені впливом бізнесу. При маніпулюванні партії спираються на ідеології, проте це не праві і ліві ідеології, а регіональні ідеології. Такі викривлені ідеології розколюють суспільство, а не зшивають, не консолідують його.

І на завершення зауважимо, що раніше ми мали державу як технічну категорію. Сьогодні необхідно вибудовувати державу як категорію онтологічну. Україні потрібне конституювання держави. І саме в цьому полягає роль і значення прийняття нової Конституції. Нам потрібна легітимна Конституція, яка не переглядалася б потім кожен рік, кожен місяць і кожен день. І у формуванні такої конституційної моделі ми повинні поєднати елітарний та плебісцитарний шляхи. Тобто Конституція, розроблена на експертному рівні, повинна бути прийнята на всенародному референдумі. При цьому ми не повинні озиратися на політиків. Не повинно бути реверсу до Кучми. Ніякого гіпнозу спини. Ми не повинні дивитися в спину політикам. Хай вони дивляться нам в спину!

20.09.2007




Предыдущие материалы из раздела
Эксперт: Nabucco сыграет на руку Киеву в газовом споре с Москвой
Вчера, 11:47
Заявления Евросоюза о том, что Россия не должна мешать технически и политически строительству транскаспийского газопровода и Nabucco для экспорта ...
Объединены - значит сильны?
Вчера, 11:45
Демократы, как известно, объединяются за пять минут до расстрела. Отечественные оппозиционеры, называющие себя демократами - далеко не всегда. В ...
Украинский политолог: "Газпром" рискует потерять монополию из-за Nabucco
Вчера, 11:42
Заявления Евросоюза о том, что Россия не должна мешать технически и политически строительству транскаспийского газопровода и Nabucco для экспорта ...
Политолог: Янукович побоялся превратиться в Лукашенко из-за Тимошенко
13.09.2011, 18:32
Двухнедельная пауза в судебном процессе над экс-премьером Украины Юлией Тимошенко должна дать украинскому президенту необходимое время, чтобы ...
Европарламент отсрочил приговор Тимошенко
13.09.2011, 12:01
Процесс по делу Юлии Тимошенко затягивается. Хотя суд уже вышел в финальную стадию и в понедельник должны были начаться прения сторон, судья отложил ...
Две недели для Януковича: три версии тайм-аута в деле Тимошенко
13.09.2011, 12:00
Судебный процесс против бывшего премьер-министра Украины Юлии Тимошенко особенный по умолчанию. В первую очередь, из-за имени и статуса подсудимой. ...
Аналитика
 Архив



Эликсир молодости проверенный вековой историей! Чаванпраш - натуральное здоровье

Лечение за рубежом . Компания CLAVIS предлагает организацию лечения по всем направлениям медицины в частных и университетских клиниках Германии

Силовой кабель с изоляцией из сшитого полиэтилена


Качество предлагаемой продукции обеспечивается использованием при ее производстве современного высокотехнологичного оборудования Кабель силовой . Наше предприятие предлагает к поставке одножильный и трехжильный кабель с изоляцией из сшитого полиэтилена