Чи варто змінювати виборчу систему України?

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

„В отличи от высоких конституционных изменений, именно избирательное право должно быть подвергнуто самой серьезной ревизии, особенно на низшем и среднем уровне. Что же касается возможностей изменений и для депутатов Верховной Рады, то чисто пропорциональный принцип, конечно же, свидетельствует об определенной политической эволюции и прогрессе. Но оказывается, что наши политики и бизнесмены научились использовать его в крайне негативный для демократии способ. Надо попробовать модернизировать избирательное право Украины с учетом мажоритарного и регионального принципа”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Очевидно, що виборча система в нинішньому вигляді спотворює вибір виборців і збільшує розрив між політиками і пересічними громадянами. Виборчі списки формуються внутрішньопартійними бюрократіями. Внутрішньопартійна демократія зазнає поразки.

З трьох виборчих систем, які вже випробовувались в Україні (мажоритарна, змішана, пропорційна), привабливішою виглядає змішана система. Змішана система з одного боку дозволяє розвиватись партіям, а з іншого – з`явитись і проявитись певній політичній альтернативі, забезпечити зв'язок територій з конкретними депутатами. Аналогічну систему можна спробувати запровадити і на рівні місцевих рад (районні ради і міста). В селах достатньо виключно мажоритарної системи.

Якщо ж пропорційна система залишиться в існуючій формі, то найнебезпечнішою пропозицією було би збільшення прохідного бар’єру. З точки зору національної безпеки вартувало б зменшити прохідний бар’єр до 1%, що збільшило б коло учасників політики і змогло б перевести від протистояння між культурними проектами (українокультурним, російськокультурним) до змагань різних ідеологій”.

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„Політичну систему України не можна змінювати в інтересах тієї чи іншої політичної сили. Потрібна раціональна виборча інженерія. Треба визначити для чого це потрібно і яка саме виборча система буде оптимальною на рівні парламенту і на рівні місцевих рад, причому на різних рівнях місцевих виборів.

Сьогодні ж ідеї, які озвучують і Катеринчук, і Аваков, і глава держави, свідчать про те, що Секретаріат Президента і «Наша Україна» зрозуміли, що програють місцеві ради. Виходом з ситуації для них може стати повернення до мажоритарної системи хоча б на рівні місцевих рад.

Взагалі, повернення до мажоритарної системи виборів на місцевому рівні є достатньо обґрунтованим, але треба шукати баланс інтересів. На рівні міських рад і, можливо, обласних, можна було б поєднати принципи пропорційної і мажоритарної системи. Виборча система в наших умовах повинна бути гнучкою. Вона має забезпечити представництво і партійних інтересів, і інтересів місцевих громад, а також персоніфіковане представництво депутатів, щоб виборці знали, за кого вони голосують”.

Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

„ Нет, я так не считаю. Я считаю, что нужно внести изменения в закон о выборах, но не отменять систему партийных выборов, а внести такие изменения, которые позволят партии при выдвижении своих кандидатов не зависеть исключительно от центрального руководства. Необходимо создать такую систему, где партии могли бы проводить людей от регионов. Кандидат от той или иной партии, который наберет в том или ином регионе больше всего голосов идет в список, например, шестым, а предыдущие пять ставят в центре.

Надо привязать избирательную систему к регионам, но сохранить партийные списки надо. Это большое достижение и возвращаться назад к смешанной системе, означает снова запускать миллионеров-одиночек, которые потом будут планировать по всему партийному парламентскому спектру. Странно это слышать от одного из лидеров «Нашей Украины», которая решительно выступала от перебежек депутатов. Невозможно создать партийное правительство, если депутаты не будут представлять партии”.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„Тема повернення до мажоритарної або змішаної системи стає модною тенденцією в політичному середовищі. На піці виборчої кампанії такі заклики лунають все голосніше. Для цього є об’єктивні чинники, які пов’язані з тим, що в пропорційній системі загальнонаціонального округу з закритими партійними списками втрачається безпосередній зв'язок між депутатами і виборцями, політичною силою і територією.

Характерно, що такі заклики лунають від представників тих політичних сил, які демонструють не найвищі електоральні показники і які досить відчутно відстають від тих політичних партій, які є беніфіціарами нині діючої виборчої системи. Майже не чути про повернення до колишньої виборчої системи від представників БЮТ або ПР саме тому, що вони виграли від українського варіанту пропорційної системи. Але, навіть якщо висловлені пропозиції по зміні виборчої системи і будуть реалізовані, то ПР і БЮТ все одно виграють. Незалежний кандидат в депутати не зможе конкурувати з кандидатами, яких підтримають ПР або БЮТ ні фінансово, ні медійно. Більше того, такі зміни можуть привести країну до двопартійної системи.

Але наявність структурних дефектів нинішньої пропорційної системи не означає, що потрібно просто перекреслити пропорційну систему виборів. Не слід шукати панацею. Не існує ідеальних політичних і виборчих систем. Слід розвивати і удосконалювати принцип партійного представництва і відповідальності. Для цього необхідно змінити основні складові пропорційної системи. По-перше, замість одного загальнонаціонального округу країну слід розбити на багатомандатні округи, в кожному з яких «розігруватиметься», скажімо, 6-7 депутатських мандатів. Це наблизить депутатів до округів, а пропорційність збережеться завдяки наявності прохідного бар’єру. Тоді партії будуть виставляти на змагання тих, хто має авторитет в регіоні. Це рух в напрямку європейської моделі пропорційної системи. Та модель, що маємо зараз, ефективна тільки для невеличких країн. По-друге, необхідно переходити на систему відкритих списків. По-третє, розвивати внутрішньопартійну демократію.

"Інтернет Репортер", 20.09.2007