Медведчук готується залишити посаду глави адміністрації президента і зосередитися на роботі в СДПУ(о)

Медведчук піде з адміністрації разом з Кучмою, у партії на нього чекають

Інформація про відставку глави президентської адміністрації Віктора Медведчука, яку озвучив лідер фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук, незважаючи на подальше уточнення самого Медведука, яке, по суті, цю інформацію спростувало, викликала неабиякий резонанс. Адже саме з ім'ям Медведчука пов'язаний жорсткий антикризовий менеджмент, який застосував Президент Кучма після касетного скандалу. Саме з приходом Медведчука пов'язують шалений тиск на засоби масової інформації, зокрема, появу темників. І саме його називають натхненником політичної реформи, яка розглядалася запорукою особистої безпеки Президента Кучми, а також відкривала політичні перспективи перед самим Медведчуком. 24 серпня 2002 року, звертаючись до народу, Президент Кучма проголошує основні тези політичної реформи, суть якої - змістити центр влади в країні від Президента до парламенту. Опозиція відразу заявила, що в такий спосіб Президент та його команда намагаються зберегти вплив на ситуацію в державі, незважаючи на завершення терміну перебування Кучми на посаді Президента. Протягом року очолювана Віктором Медведчуком Адміністрація Президента змушувала депутатів проголосувати зміни до Конституції, але марно. Кульмінацією цього процесу стало голосування 8 квітня 2004-го, коли провладним фракціям не вистачило 6-ти голосів, щоб ухвалити конституційну реформу. Відтоді перспектива ухвалення змін до Конституції ставала дедалі більш примарною. Утім, під час „помаранчевої революції” ухвалення конституційної реформи стало подією, яка розв'язала політичну кризу, що виникла внаслідок фальсифікацій виборів. Отже, ініціатори реформи мають радіти. Однак, політичне майбутнє їм треба ще вибороти. Лишившись без посад в Адміністрації, згодом в уряді та на місцях, партії Медведчука буде непросто потрапити до парламенту. Завдання ускладнює ще й втрата якщо не фінансового, то ідеологічного контролю за електронними засобами інформації. Саме з впливом на інформаційне поле країни пов'язували відносний успіх соціал-демократів (об'єднаних) на минулих парламентських виборах. Схоже, що нині Медведчуку та його партії доведеться діяти, перебуваючи в опозиції. І саме потребою негайно почати підготовку партії до існуванню за нових історичних умов можна пояснити трохи передчасну заяву Кравчука про відставку свого партійного боса. Офіційно ж, відповідно до рішення політради від 10 грудня, найближчим часом СДУП(о) докладатиме зусиль для підтримки кандидата в Президенти Віктора Януковича на виборах Президента 26 грудня.

КОМЕНТАРI:

Вадим КАРАСЬОВ, політолог:

МЦК: - Яке майбутнє очікує Медведчука, яких кроків можна від нього очікувати?

В.К.: - По-перше, я думаю, що вона цілком логічна тому, що цей пост глави Адміністрації Президента в останні дні став суто номінальним. Тому що в процесі помаранчевої революції фактично було зламано адміністративну структуру влади і адміністративний хребет того політичного режиму, який панував в Україні протягом останніх 10 років. Тому главі адміністрації не стало чим управляти, тому що адміністративний ресурс розламаний, розсіяний. І фактично сьогодні той адмінресурс, на якому тримався режим Кучми, являє собою купу уламків. В цілому в державі формуються і будуть формуватися нові інструменти політичного і державного правління. Так що з цього боку цілком логічно. Нічим управляти, так що потрібно шукати нові важелі впливу на політичний процес, в тому числі і з боку екс-президентських адміністраторів.

По-друге, закінчився проект, архітектура якого, елементи, конструкція формувалися під безпосереднім керівництвом і наглядом Віктора Медведчука. Це проект президентського спадкоємця та політичної реформи. Якщо проект спадкоємця зазнав цілковитого нищівного краху, і вже зараз зрозуміло, що президентом буде не той кандидат, якого виставляла влада на президентський кастинг і на президентські перегони, а буде інший кандидат, то політичний проект, реформа, заключив в собі дещо з мінімальними втратами для Медведчука. Хоча політреформаторський пакет у Верховній Раді був прийнятий не стільки завдяки зусиллям Медведчука, скільки зусиллями Литвина та тих політичних еліт, які були в досить напружених стосунках з Медведчуком. Але все ж таки політична реформа та акцент на нових політико-партійних інструментах політичного впливу і влади в новій політичній системі все ж таки дає Медведчуку підстави для того, щоб вважати цей проект, до якого він мав безпосереднє відношення, закритим і зреалізованим.

Що стосується подальшої політичної долі Медведчука, траєкторії його персонального політичного розвитку, то у нього є партійна імперія СДПУ(о), яка поки що має досить розгалужені келійні, частково адміністративні, частково партійно-організаційні форми впливу. Це незважаючи на невисоку електоральну якість цієї імперії, вона досить потужна у фінансовому, організаційному і недійному відношенні. Тому зараз Медведчук переходить на партійну роботу. В даному випадку це вже буде перехід для того, щоб готуватися до політичного партійного життя, персонального політичного життя Медведчука в новій політичній системі і всіляко боротися за вплив і місце у новій політичній структурі України.

До влади приходять нові політичні еліти, новий президент. І можливо, що партійна імперія СДПУ(о) в союзі з менш організованою, але достатньо амбітною Партією регіонів та примкнувших до них уламків КПУ створять дещо такий політичний конгломерат або опозиційну коаліцію проросійського типу, яка буде опанувати новим елітам та новій владі. Фактично це на наших очах уже зараз ми бачимо у ході цієї міні виборчої кампанії, яку проводить Янукович. Ми бачимо, що формуються такі контури нової опозиції, нової проруської або проросійської, руської політичної коаліції, яка буде мати свою регіональну базу, буде мати фінансову та медійну структуру, для того щоби опанувати новій владі та готуватися до парламентської кампанії 2006 року. Тому що, яка парламентська кампанія 2006 року пройде під знаком створення або провладної-проющенківської законодавчої більшості у Верховній Раді, або опозиційної більшості щодо нового Президента і нових президентських еліт.

Так що ця відставка Медведчука означає: президентські вибори закінчилися, перемогу отримав не той кандидат, якого виставляла влада. Але не закінчився політичний процес, не закінчилося партійне політичне життя для тих еліт, які знаходилися багато років при владі. І починається новий етап великої політичної гри, мета якої - створення або законодавчої пропрезидентської більшості, або ж опозиційної щодо нового президента більшості у Верховній Раді. І тоді той, хто і як виграє парламентську більшість, отримає дуже впливові важелі для подальшого впливу на політичний процес.

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог:

В.Н.: - После ухода Кучмы с поста Президента, судьба Медведчука разделяется на 2 отдельных биографических сюжета. Есть Медведчук как бизнесмен, и способы формирования его империи экономической, а есть Медведчук -политик, и способы его существования в политике. Так вот, больше всего проблем будет у Медведчука-бизнесмена. Там его, наверное, ждут большие потрясения и большие испытания.

А что касается политического статуса Медведчука, то надо отдать должное, что пакетное голосование в ВР спасло политическую судьбу Медведчука. Потому что переход к парламентской республике - это не менее удобная площадка для Медведчука, чем администрация Президента. Тем более, что у него есть крупная фракции, несколько мощных каналов - Интер и 1+1, большая партия, сильные связи в судебной системе и среди силовиков. В этом смысле, если он будет человеком не глупым, он спокойно доживет до 2006 года. Я так понимаю, что у него больше врагов в экономике, чем в политике. После перехода Украины к парламентской республике любая финансово-промышленная или криминальная группировка, которая имеет свои фракции, свои газеты, своих интеллектуалов, своих райтеров, она может спокойно присутствовать в большой политике. Поэтому я думаю, что с Медведчуком ничего особого не произойдет до 2006 года.

МЦК: - То есть, его следующие шаги - парламент 2006?

В.Н.: - Конечно, а так как у него есть свой ресурс, в отличие от других политических сил.

МЦК: - Как оцениваете шансы Медведчука в 2006 году?

В.Н.: - Все зависит от того, сумеет ли он сесть на левоцентристский электорат, то есть, сумеет ли он полеветь, сумеет ли он доказать электорату, что он не олигарх, что он гонимый, что он пострадал при Кучме, при Ющенко. Вот такая будет стратегия в основном, как пострадавшие, партия загнанных, партия, которых мучают, - СДПУ(о). И тогда он может пройти в парламент. Но у многих будут большие проблемы с выходом в парламент. Очень серьезно. Практически у всех, кроме «Нашей Украины», могут возникнуть большие трудности с прохождением в парламент, даже включая Мороза, Медведчука, коммунистов.

Кость БОНДАРЕНКО, політолог:

МЦК.: - Яке може бути подальше політичне життя Медведчука?

К.Б.: - Думаю, що Віктор Медведчук, написавши заяву про відставку, він здійснив, дійсно, правильний крок, тому що кожна людина мусить відповідати за свої помилки і ...чи за програші. То, відповідно, якщо він програв цю виборчу кампанію, а програв він більше ніж, скажімо, Віктор Янукович, то мусив би мати мужність піти у відставку, що він і зробив. Цим самим він не піде, в принципі, із політики. Він трішки, думаю, відпочине пару місяців і займеться формуванням не просто партії СДПУ(о), яку він починає активізувати і переводити у опозицію до Віктора Ющенка, це буде якийсь інший проект. Скажімо, опозиційний лівий блок, куди, як прогнозується, можуть вступити в перспективі комуністи, а, можливо, і соціалісти чи частина соціалістів - це покаже час. Але, в будь-якому випадку, Віктор Медведчука з політичної арени нікуди не зникне.

МЦК.: - Як Ви оцінюєте його шанси у 2006 році?

К.Б.: - Суттєві. Говорити про відсотки я не готовий, але це буде залежати від обставин. Якщо він буде йти самотужки, як лідер СДПУ(о), він може повторити свій результат 98-го - 2002 року, тим більше, що у нас є приблизно стійкий електорат соціал-демократичної партії об'єднаної. Я хотів би акцентувати увагу на тому, що попри адміністративний ресурс, вони використовували під час попередніх виборчих кампаній, у них є все-таки розгалуженіша система в Україні - партійна система в Україні - жодна інша партія не може похвалитися такою розгалуженою системою як СДПУ(о). Найбільш грамотно побудована політична партія, і найбільш технологічно вивірена політична партія, хоч я не є прихильником СДПУ(о) і, навіть, навпаки, але це мусив би підкреслити і відзначити. Тому я думаю, що працювати є над чим, працювати є в якому руслі Можливо частина СДПУ(о) відійде від партії, але це не буде великий, масовий відхід членів СДПУ(о) і партійних структур. Вони дуже тісно пов'язані між собою різноманітними формами зв'язку. Пов'язані і, я думаю, що якщо хтось і вийде, то це будуть, можливо, не якісь знакові фігури, але це не буде масовий відхід. В основному структура збережеться і буде основою для лівої опозиції щодо нового Президента.

А друге, що хотілося би на що звернути увагу, - якщо Віктор Медведчук буде формувати ліву опозицію, намагатися формувати ліву опозицію - лівий блок, скажімо, а не тільки зосередитись над партійним проектом, то, відповідно, в наступному парламенті він може мати, скажімо, представництво близько 10%. Хоча деякі люди близькі до СДПУ(о) говорять і про 30-35%, які може взяти такий лівий блок. Я думаю, що 10% це цілком реальна цифра, і, думаю, у випадку грамотної побудови цього лівого блоку.

Володимир ПОЛОХАЛО, політолог:

МЦК.: - Яким Ви бачите майбутнє Медведчука?

В.П.: - Я не хочу займатися майбутнім Медведчука. Персонально всі ті, хто ставив на Януковича, чи був у союзі із Януковичем, а це, насамперед, лідери найбільш могутніх фінансово-політичних угруповань чи кланів, такі як Пінчук, Медведчук, Ярославський, Коломойський і інші українські олігархи - звісно, спробують взяти політичний реванш на парламентських виборах 2006 року, які завершать (тобто парламентські вибори) завершать той політичний тиск, що розпочався у 2002 році. Це завершення певного політичного циклу і, звісно, спробують створити чисельні фракції з метою формування власного уряду згідно уже із поправками до Конституції України.

Оскільки Прем'єр-міністр буде мати реальні повноваження і реальну вагу у виконавчій гілці влади. І саме тому можна говорити, що пакетне голосування - це успіх, насамперед, тих українських олігархів, які намагалися не допустити Ющенка до влади на посаді Президента України. І, в даному випадку, логіка - це стратегія загальна для всіх цих кланів, які, підкреслюю, з допомогою Росії і Кучми намагалися не допустити Ющенка до влади. А тактика кожної із них сьогодні - в нинішній, конкретній ситуації вже не в стратегічному, а в тактичному рівні зводиться до того, щоб припуститися найменше втрат і найкращий спосіб - це ще до виборів Президента України піти у відставку і тимчасово піти у якусь політичну тінь.

МЦК.: - Як можна буде оцінити успіхи Медведчука на парламентських виборах 2006 року?

В.П.: - В квітні цього року у PR-інтерв'ю журналу „Кореспондент” на запитання журналіста про те, що він буде робити, якщо Ющенко стане Президентом, то Медведчук відповів: „Не стане”. Аналогічно я думаю, що було б цікаво поставити Віктору Медведчука те ж саме питання тим самим журналістом, мабуть, тим самим виданням: „Що буде робити Віктор Медведчук?”, оскільки Віктор Ющенко уже приречений, практично, стати Президентом України.

МЦК.: - Тобто конкретних прогнозів Ви не можете назвати?

В.П.: - Ні, ну 3% як прохідний бар'єр, оскільки в нас все-таки кланова політика і вона поки що залишається. А так звана політреформа 4180 - вона, по суті, пролонговує саме такий олігархічно-клановий характер української політики. То поки що власниками фракцій, партій є найбільші олігархи в Україні - або мають свої власні або є співвласниками інших фракцій і груп. Наприклад, ні для кого не секрет, що Донецьке фінансово-політичне угруповання є співвласником фракції компартії у парламенті України. Отже потужностей фінансово-політичних і медіаресурсів достатньо для Віктора Медведчука в умовах „всеукраїнського елітного примирення” (саме це було проголошено Володимиром Литвиним). В умовах такого примирення і любові один до одного після рішення Верховного суду і після пакетного голосування Віктор Медведчука цілком в той чи інший спосіб може подолати 3%.

Медіа-центр „Кандидат”

14.12.2004